Цытатна характерыстыка Блакитно дитини

Толя - добрий, мужнй, щирий, чуйний, цлеспрямований, легковажний, терпимий, хвальковий, вдповдае за доручену справу.
нш риси. Вмння: шанобливо ставиться до дорослих, вмння кохати йти на самопожертву, любов до книжки,вмння постояти за для себя, вмння цнувати книжку.

Жвава дитина, яку часто вважають хулганом, з яскравою уявою: Адже коли б оце блакитна дитина залетла б багато-багато рокв тому в наш пятий Б клас, вона не вирвалася б звдти живцем. А якщо й вирвалася б, то з обдертими крилами. найбльше отого блакитного пря, звичайно ж, лишилося б у мох кишенях.Совсний: Увесь той денек, до пзньо ноч, не давала мен спокою ота блакитна дитина. я врешт-решт зрозумв, що не спекаюся , поки не розповм ус правди.Самовдданий: Я, може, не наважився б ползти в сад до дядька Матвя, якби не однокласниця Оля з чудернацьким прзвищем Чровжова.Смливий: Я одразу простягнув свому найврншому другов Ваньков книги й чорнильницю:- Тримай!- Ти що, здурв?!- Держи картуз!5.    Вдчайдушний, самокритичний: Отод я й вчинив помилку, в якй каюся й дос. Якби я принишк соб непорушно, Полкан, може, дав би мен спокй. Але коли йдеться до погибел, то сам соб накинеш петельку: я вибрав найважче яблуко пожбурив униз на Полкана.6.      Д у складнй ситуац: Гнаний ужасом, я пробую здертись ще вище. Глка не витримала, я шаснув донизу.7.     Запальний: Отам, в очерет, вимочуючи кропивяну отруту, я поклявся найстрашншою присягою помститися дядьков Матвв.8.    Коли вида пече серце: Це була моя перша жорстока вида, моя перша нелюбовь. як же вона чистилища мо незагартоване серце, як мстив картини породжувало в мой розпаленй уяв.9.    Креативний, роботящий: Поплювавши на долон, я шпарко берусь до роботи. Довбаю утоптану землю, кидаю подал груддя, щоб не лишилося слду, ще жодна бота не приносила мен стльки втхи, як оця.10.  Марнославний: Оце жалко тльки, що не можна було признатися, хто копав оту яму!11. Легкий на пдйом, дотриму слово: Того ж дня, повертаючись з школи, Ванько поцкавився:- Слухай, а ти взяв би жабу до рота?- Пх, ще б не взяти! вдповв я хвалькувато, хоч, признатися, не був дуже впевнений у цьому. Мен ще раз плюнути!.- А я б нзащо не брав би! зтхнув сумовито Ванько.- Чому?- Бо вд жаби бородавки. От усипле язик бородавками що будеш робити?- Дам полизати собац. Собака як полиже ус до одно бородавки пощезають!- Добре, як буде лизати А то взьме та й одкусить! Хамкне разок тльки його й бачили, твого язика!12.Хоробрий: Знайшов невелике озерце, наловив пуголовкв, вибрав найменшого, сполоснув добре у вод й, набравши якомога бльше в груди повтря, обережно поклав пуголовка на висолопленого язика. Точнснько так, як клав грк жовт плюл од маляр.13. Вдчайдушний: Язик мй, утративши пружнсть, згорнувся ганчркою, жабеня, мов шалапутне, застрибало в рот. З усх сил намагаюсь притримати язиком жабеня ковтаю його разом з слиною, що наповнила рота.14. Скромний: Зупиняли посеред шкльного подвря чи в коридор, недоврливо допитувалися:- Це ти живой жаби ковташ?Я, сяючи, киваю головою.-        велику ковтнеш?-        Ковтне! запевняли горд мною однокашники.Я ж стыдливо вдмовчувався.15. Хазяйновитий: Мам я помагав, хоча нод й не так охоче, як мам хотлося б.16. Роботящий: Другого денька, повернувшись з школи, я виршив прибрати в хат, щоб мать, зайшовши, побачила змитий стл, чистий, акуратно розставлений посуд, помиту пдлогу.  Я прибирав брат виносив смття.