тема басни яичке райце

        
      Яичке-РАЙЦЕ 
      Колись була птиця жайворонок царем, а царицею миша, мали вони сво поле. Посяли на тм пол пшеницю. Як уродила м та пшениця давай вони семенем длитися. От одне зерно зайве було. Миша каже: 
       Нехай мен буде! 
      А жайворонок каже: 
       Нехай мен! 
      Думають вони: що здесь робити? Пшли б позиватися, та нема старших за них: нема до кого йти позиватися. Потм миша каже: 
       Ну, я лучче перекушу. 
      Цар на це дло згодився. Миша тльки брала зерно в зуби та в нору й побгла. Здесь цар-жайворонок збира всх птахв, щоб звоювати царицю-мишу, а цариця склика всх зврв почали вйну. Як вийшли в лс, то що звр хочуть яку птицю розрвати, то вона на дерево; або птиця як взьме, лтаючи, бити зврв, то вони в нору... Так билися цлий денек, а потм увечер сли вс спочивати. 
      Коли цариця оглядлась, аж нема на вйн комашн. Тод вона звелла, щоб конче була на вечр комашня. Коли це приходить комашня. 
      Цариця й загадала й, щоб вона вноч
      Если це де до нього змя каже йому: 
       Що ти мен даси, чоловче, як я тоб скот цей вжену в те яйце? 
      А вн й каже: 
       А що тоб дати? 
      Вона йому каже: 
       Даси те, що без для тебя стало дома? 
      А вн каже: 
       Дам! 
      Ото вона йому гарненько загнала той скот у яичке, залпила славно яичке дала йому в руки. 
      Вн прибывать додому, аж там без нього син народився. Ударив вн об поли руками: 
       Це ж я тебе, сину, вддав зм! 
      Ну ото журяться вони з жнкою. а дал кажуть: 
       Нема що робити, журбою не поможеш. Якось треба жити. 
      Погородив вн загради велик, розбив те яйце, випустив скот забагатв. 
      Живуть вони, аж поки син пдрс. 
      От син каже: 
       Це ви мене, тату, вддали зм. Ну, дарма, якось буде! От вн сразу пшов до зм. Прибывать до не, а вона йому каже: 
       Щоб ти за одну нч отой луг викорчував, щоб там зорав, пшениц насяв, зжав , в скирти поклав, щоб в одну нч з т пшениц мен паляницю спк: поки я встану, щоб вона на стол лежала.