Твр на тему ( сорична псня- дума укранського народу).

Укранська народна творчсть: думи та сторичн псн.

сторичн псн та думи жанри укрансько народно творчост. Дуже специфчний за походженням жанр думи. Вн притаманний тльки укранськй нацональнй культур. Появу укранських дум учен дослдники пов'язують з козаччиною. Боротьба козакв з завойовниками-турками, татарами, життя бранцв у турецькй невол, тяжкий х побут на галерах, морськ походи козакв, козацьк повстання проти Польщ ус ц под були мотивами укранських дум.

До кращих укранських дум належать "Дума про козака Голоту", "Дума про Марусю Богуславку", "Дума про Самйла Кшку", "Дума про вана Богуна" та н.

За змстом думи дуже подбн до сторичних псень, а за виконанням до плачв, голоснь. Автори дум невдом. Ними переважно були учасники подй козацьких битв походв. Кобзар, лрники, бандуристи пд супровд свох нструментв речитативом виконували х. Вд села до села, вд мста до м100 розносили вони вст про славу подвиги геров, х мужнсть, герозм гарячу любов до Украни. . Франко назвав думи й сторичн псн безсмертними пам'ятками, створеними генм самого народу.

У вдтворенн подвигв геров у думах, як в сторичних пснях, реалзм поднувався з романтичним нимбом. Щедро використовувалися у думах та сторичних пснях народнопоетичн символи (орел, сокл козак; крук, ворон ворог; зозуля мати, вдова), порвняння (скрива, як вовк, спогляда). У текстах дум трапляються заперечн порвняння: "Ой та то ж не пили пилили, Не тумани вставали, Як з земл турецько, з ври бусурмансько, З городка Азова, з тягостно невол Три брати вткали".

Стилстичну функцю уповльнення розповд в думах вдграють синонмчн повтори-тавтологя (дума-гада, гра-виграва).

Мова дум, як й сторичних псень, збагачена постйними ептетами: кнь у козака завжди вороний; козак постйно у рус, в д, тому перед ним стелиться шлях широкий, битий; вн обороня землю християнську.

Думи вдзначаються також молитовною формою. За обсягом думи бльш, нж сторичн псн, складнша хня будова.

Розпочинаться дума зачином, в якому вказуться на мсце або час д. Прикладом може бути поетичний заспв (зачин) "Думи про козака Голоту: "Ой полем, полем килимським, То шляхом битим ординським, Ой там гуляв-козак Голота".

Розповдь про основну подю, яка йде псля зачину, як верховодило, дуже детальна. Вона уповльнена додатковими епзодами, описами одягу, вчинкв геров, словами-повторами. Кнцвка думи славила геров та бажала м усякого блага та гаразду.

Прикметною рисою побудови дум х неподльнсть на строфи. Дума може подлитися на окрем пероди (тиради). Вона вдзначаться нервномрнстю рядкв. У них може бути вд чотирьох до тридцяти бльше складв


Увйшли в сторю псн порвняно недавнього часу, як ми називамо стрлецькими. Сьогодн всм вдома псня "Ой у луз червона калина", що хоч ма свого автора, але залишаться народною. сторичн псн та думи провд-ними жанрами укрансько народно творчост. Чимало сюжетв цих жанрв стали основою для лтературних творв.

Народна псня стала поштовхом для написання драм "Сава Чалий" М. Костомарова та . Карпенка-Карого. У прозову драматургчну творчсть М. Старицького ввйшов легендарний образ Марус Богуславки. Неодноразово зверталися письменники до псн "Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниц". За мотивами ц псн створена одноменна драма М. Старицького, повсть О. Кобилянеько "У недлю рано злля копала", роман у вршах Лни Костенко "Маруся Чурай".

 Укранська псня - це бездонна душа укранського народу 
     
     Укранська псня - це бездонна душа укранського народу 
     О. Довженко 
     
     Укранська псня це частина духовного життя народу вона не залиша його н в радост, н в смутку, крок у крок слду за ним вд дитинства до старост. З пснею на вустах вн не тльки вдзнача свята, не тльки прикраша народн обряди, а й також восхвалять сво перемоги на ворогом: 
     
     Як вдарили з 7 гармат 
     Усереду вранц  
     Накидали вороженькв 
     Повнсньк шанц! 
     
     Кожне сво враження, кожне переживання людина виливала в псн. Релгйн почування висловлюються в лрницьких пснях; тягостна праця на свом власнм пол в обжинкових та косарських пснях (Ой любо та мило); ще тяжча праця на панських ланах у крпацьких (У недлю рано-вранц, Бешеном, хлопц, яром); мандрвки за заробтком у чумацьких та бурлацьких (хав, хав та чумак Макара, Збралися вс бурлаки); туга за рднею та Батьквщиною на чужин у рекрутських (Ой не жаль мен н на кого); щасливе або безнадйне кохання, суперництво, життя за нелюбом, пдступнсть зло свекрухи, красота природи в лричних та родинно-побутових пснях (Цвте терен, цвте терен, А я в батька росла, Колотила мене мати). 
     Духовне життя людини знайшло вираження у народних пснях ма форму яскравих ептетв, що повторюються (чисте поле, червона калина, зелений явр, красна двчина, врний кнь, бистра рчка та н.). 
     Про красоту силу народних псень з захватом писало багато укранських письменникв. ван Франко казав у Мойсе: Задармо в псн твой ллться туга смх дзвнкий жалощ кохання, надй втхи свтляная смуга? О. Дей висловив це по-свому: Укранська народна псеннсть дорогоцнне надбання поетичного геня трудового народу, нев'януча окраса його духовно культури. 
     Залишки давнини серед укранських народних псень найбльше зберегли псн обрядового нраву: 
     
     ди, ди дощику, 
     Зварю тоб борщику 
     В полив'янм горщику! 
     
     Велика частина цих псень зв'язана з порами року (колядки, щедрвки, веснянки) Щедрий вечр, добрий вечр, Зелене жито. В колядках та щедрвках люд звеличу господаря та його отчизну, в их ц люди зображуються гарними, багатими, щедрими, здоровими, привтними, в яких радсно на серц, повно на стол. Так псн повинн були накликати щастя всляк блага на двр господаря, тому що спвали х вд щирого серця, з чистими думками. 
     Дуже цкавими з обрядових псень русальн та купальськ псн, як супроводжувалися танками, ворожнням та ншими дйствами. Через обрядов псн пзнаться свтогляд наших пращурв з тих часв, коли люди поклонялися дохристиянським всевышним Перуну, Дажбогу, Лад та ншим. 
     з псень родинних ми дзнамось, яке мсце в житт попереднх поколнь по сотдала родина та рзн смейн турботи: 
     
     А чужа сторона 
     без втру шумить,  
     Чужий батько, чужа мати 
     не б'ють, то болить. 
     
     з сторичних псень про важлив сторичн под, як переживав люд: 
     
     Ой Холоде, Морозенку, 
     Ой да ти славний козаче! 
     За тобою, Морозенку, 
     Вся Вкрана плаче! 
     
     З укранських псень ми бачимо, як глибоко люд вдчував красоту життя. Народн псн криють у соб таку силу уяви та багатство щирих переживань, що стали джерелом натхнення поетв та письменникв. Свою найкращу повсть У недлю рано злля копала Ольга Кобилянська побудувала на вдомому мотив народно псн Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниц. Використовуючи сюжет ц ж псн, Лна Костенко створила роман у вршах Маруся Чурай. Але народн псн не тльки надихали лтераторв, вони, перш за все, звеселяли ср будн укранцв, були розрадою в тяжку годину, полпшували настрй, полегшували важку працю. 
     Наш люд ма багату скарбницю псень, казок, легенд, переказв, дум, якими можна пишатися як райськими квтами. Деяк з их пройшли крзь довг столття ще сьогодн причаровують блиском дорогоцнних самоцвтв.