твр-роздум на тему. народн псн та думи- поетична сторя нашого народудууууже

Твр-роздум на тему. народн псн та думи- поетична сторя нашого народу
дууууже потрбно

Задать свой вопрос
1 ответ
сторичн псн та думи жанри укрансько народно творчост. Дуже специфчний за походженням жанр думи. Вн притаманний тльки укранськй нацональнй культур. Появу укранських дум учен дослдники пов'язують з козаччиною. Боротьба козакв з завойовниками-турками, татарами, життя бранцв у турецькй невол, тягостный х побут на галерах, морськ походи козакв, козацьк повстання проти Польщ ус ц под були мотивами укранських дум.

До кращих укранських дум належать Дума про козака Голоту, Дума про Марусю Богуславку, Дума про Самйла Кшку, Дума про вана Богуна та н.

За змстом думи дуже подбн до сторичних псень, а за виконанням до плачв, гласнь. Автори дум невдом. Ними переважно були учасники подй козацьких битв походв. Кобзар, лрники, бандуристи пд супровд свох нструментв речитативом виконували х. Вд села до села, вд м100 до м100 розносили вони вст про славу подвиги геров, х мужнсть, герозм гарячу любов до Украни. . Франко назвав думи й сторичн псн безсмертними пам'ятками, створеними генм самого народу.

У вдтворенн подвигв геров у думах, як в сторичних пснях, реалзм поднувався з романтичним ореолом. Щедро використовувалися у думах та сторичних пснях народнопоетичн символи (орел, сокл козак; крук, ворон ворог; зозуля мати, вдова), порвняння (скрива, як вовк, спогляда). У текстах дум трапляються заперечн порвняння: Ой та то ж не пили пилили, Не тумани вставали, Як з земл турецько, з ври бусурмансько, З городка Азова, з тягостно невол Три брати вткали.

Стилстичну функцю уповльнення розповд в думах вдграють синонмчн повторитавтологя (дума-гада, гра-виграва).

Мова дум, як й сторичних псень, збагачена постйними ептетами: кнь у козака завжди вороний; козак постйно у рус, в д, тому перед ним стелиться шлях широкий, битий; вн обороня землю християнську.

Думи вдзначаються також молитовною формою. За обсягом думи бльш, нж сторичн псн, складнша хня будова.

Розпочинаться дума зачином, в якому вказуться на мсце або час д. Прикладом може бути поетичний заспв (зачин) Думи про козака Голоту: Ой полем, полем килимським, То шляхом битим ординським, Ой там гуляв-козак Голота.

Розповдь про основну подю, яка йде псля зачину, як правило, дуже детальна. Вона уповльнена додатковими епзодами, описами одягу, вчинкв геров, словами-повторами. Кнцвка думи славила геров та бажала м усякого добра та гаразду.

Прикметною рисою побудови дум х неподльнсть на строфи. Дума може подлитися на окрем пероди (тиради). Вона вдзначаться нервномрнстю рядкв. У них може бути вд чотирьох до тридцяти бльше складв

Рядки у дум можуть бути не заримованими, але дума завжди ма свй виразний ритм. Це да можливсть виконавцев змнювати мелодю, слова, мпровзувати. Для виконання дум потрбна спецальна пдготовка. Сьогодн таку пдготовку здйснюють кобзарськ школи. Вдомою кобзарською школою в Укран Стртвська, в якй працюють так талановит кобзар, як брати Микола та Василь Литвини. Кобзарське мистецтво, виконання дум зберегли укранц в даспор. На весь свт стали вдом виконавц цього жанру Китастий та Мшалов.

Давнм жанром сторичного епосу також сторична псня. Пам'яткою середи-ни XV столття вдома псня Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш. Три роти, що стоять на верс Дунаю турецька, татарська та польська честно вдобросердечна-жають тогочасну сторичну обстановку Украни, на земл яко завжди зазхали загарбники.

сторичн псн, як думи, передають свом змстом конкретн сторичн под, процеси, оспвують сторичних осб.

Найдавнш сторичн псн, як пов'язан з добою козаччини, оспвують лицарв-патротв. Вдомою Псня про Байду народного улюбленця, який потрапивши в неволю зазнавши страшних катувань, не втратив сво нацональ-но гдност, не став зрадником.

сторики стверджують, що макетом Байди Вишневенького був князь Дмитро Вишневецький. Д. Вишневецький заклав на Хортиц фортецю. Пд час 1-го з бов вн був полонений свирепо катований. Його зачепили ребром за гак- Таких самих пыток зазнав герой Псн про Байду. Важк тортури перенс полонений турками легендарний Морозенко (псня Ой, Морозе, Морозенку). Упродовж вкв залишаться бути модною псня-марш Ой, на гор та женц жнуть, присвячена звитяжним героям Дорошенков та Сагайдачному. Большою повагою, незважаючи на тривале замовчування, користуться в люд псня-кант Ой, зйшла зоря про Почавську Божу Матр, що врятувала монастир всх, хто в ньому сховався пд час турецько облоги.
Светлана Фуре
дуже вдячна
, оставишь ответ?
Имя:*
E-Mail:


Добро пожаловать!

Для того чтобы стать полноценным пользователем нашего портала, вам необходимо пройти регистрацию.
Зарегистрироваться
Создайте собственную учетную запить!

Пройти регистрацию
Авторизоваться
Уже зарегистрированны? А ну-ка живо авторизуйтесь!

Войти на сайт