Як види художнх образв? СРОЧНО ДУЖЕ ПОТРБНО ДЯКУЮ

З погляду лтературного напряму образи можуть бути: класицистичними (Тартюф, Гарпагон Мольера), романтичними (Мцир Лермонтова, Тарас Бульба Гоголя). знакчними (каменяр, вчний революцонер . Франка). алегоричними-(у байках, сказках, прислвях, приказках, загадках. Вовк втлю зажерливсть тупсть, лисиця хитрсть, ишак упертсть). За свом нравом образи можуть бути: трагчними (Гамлет, Ромео Джульетта, Повелитель Лр Шекспра), комчними (Коробка, Собакевич М. Гоголя). За мсцем у твор образи можуть бути головними (Онгн Тетяна в роман О. Пушкна вгенй Онгн) другорядними (Ленський Ольга) епзодичними. За ставленням творца образи можуть бути: позитивними (у комед вана Карпенка-Карого Хазян Золотницький, Соня, Калинович позитивн образи) негативними (Феноген, Лхтаренко негативн) За способом творення (типом асоцювання) образи длять на зоров, слухов, дотиков, вкусов, запахов. За рвнем художнього узагальнення роздляють мкрообрази (тропи, фгури, фонка), макрообрази (характери, символи, картини), мегаобрази (Всесвт, природа, буття, Людина). За предметом змалювання образи подляються на: образи-персонаж (ван Палйчук, Маря Гутснюк з повст М. Коцюбинського Тн забутих предкв); образи-пейзаж (картина лтнього поля у новел М. Коцюбинського Intermezzo); образи-реч (кухоль, вник, мотовило у повст . Нечуя-Левицького Кайдашева смя); образи-емоц (радсть, любов, нелюбовь, гнв); образи-поняття (честь, слава, обовязок, доля). За типом спввдношення мж чуттвим образом та його дею образи длять на: автологчн металогчн

Автологя (грецьке autos сам, logos слово)  вживання слв у прямому значенн. Автологчний образ називають самозначущим, самодостатнм, частше образом-типом.

У металогчному (грец. meta через, псля, logos слово) образ чуттвий образ та дея належать до рзного кола явищ. Так, природа у творах письменника розкрива людськ переживання. Звр реч в байках вдтворюють людськ стосунки.