Руська земля в Слов про похд горв , основна думка ,

з сиво давнини, через столття долтають до нас кричи, у яких звучить палка любов до рдно Русько земл. У генальному давньому лтопис "Слово о полку пламеневм" Руська земля усвдомлються як щось дине, як надбання народу, що йде вд 1-го кореня, незважаючи на чвари та снування рзних князвств. Душа творца "Слова..." невддльна вд рдних просторв туманв пвденно-руських пагорбв безмежних степв. Природа живе та диха в "Слов...", разом виступа з вонами-русичами, як перегородили "велик поля черленими щитами". Вона рад разом з ними перемоз, суму пд час поразки. Не переста дивувати нас земля наша багатьма озерами, рками та джерелами, високими горами, дбровами, просторими полями, рзномантними зврами та птахами, мстами большими, селами чудовими. Любов до Батьквщини водила пером творца цього безсмертного твору. "Слово о полку пламеневм" у наш час, час соцальних нацональних конфлктв, звучить як духовний заповт наших давнх пращурв. Це "золоте слово" вчить нас любити свою Батьквщину збергати днсть.
Тема твору: Зображення невдалого походу князя пламенея проти половцв 1185 р. (у вузькому розумнн); сторична доля Русько земл, минуле, сучасне й майбутн (у широкому розумнн).
дея твору: Заклик до днання, любов до рдно земл.
Слово про похд горв не тльки найвидатнша памятка давньорусько лтератури, але й зразок герочного епосу народу. Невдомий создатель заклика берегти й любити Русь-Украну, примножувати багатства.