мен 13 минало напишть врш будь ласка

Мен тринадцятий минало.
Я пас ягнята за селом.
Чи то так сонечко сяло,
Чи так мен чого було?
Мен так любо, любо стало,
Неначе в Господа......
Теснее прокликали до паю,
А я соб у бурян
Молюся Богу... не знаю,
Чого махонькому мен
Тойд так приязно молилось,
Чого так забавно було.
Господн небо, село,
Ягня, здаться, забавлялось!
сонце грло, не пекло!
Та недовго сонце грло,
Недовго молилось...
Запекло, почервонло
рай запалило.
Мов прокинувся, дивлюся:
Село почорнло,
Боже небо голубе
те помарнло.
Поглянув я на ягнята
Не мо ягнята!
Обернувся я на хати
Нема в мене хати!
Не дав мен Бог нчого!..
хлинули сльози,
Тяжк сльози!.. А двчина
При самй дороз
Недалеко коло мене
Плоскнь вибирала,
Та й почула, що я плачу. /37/
Прийшла, привтала,
Утирала мо сльози
поцлувала...
Неначе сонце засяло,
Неначе все на свт стало
Мо... лани, га, сади!..
ми, жартуючи, погнали
Чуж ягнята до води.

Бридня!.. А й дос, як згадаю,
То серце плаче та болить,
Чому Господь не дав дожить
Малого вку у тм раю.
Умер би, орючи на нив,
Нчого б на свт не знав.
Не був би в свт юродивим.
Людей [Бога] не прокляв!