Художнй образ батьквщини Мар Чурай!Безотлагательно 30 БАЛОВ

Чимало книжек створено про Украну, сторичних художнх. все-таки, читаючи роман Лни Костенко, розумш: так нхто ще не сказав проникливо, людяно, щиро.

Особливсть розкриття ц теми у роман Маруся Чурай поляга в тому, що увесь твр сповнений теплоти патротизму. Образ Украни поста через характери геров, хн ставлення до сво стор, до нших людей. Найяскравше виписаний образ Марус Чурай. сторя життя ц двчини, псн яко спвала уся Украна, висвтлю багато важливого для розумння характеру укранського народу, його ментальност. Образ Марус це образ порядно людини, виховано на кращих традицях народно морал. Багато хорошого узяла вона вд батькв.

Гордй Чурай був людиною добросердечною люблячою у см, але твердою непокрливою з ворогом. Взамоповага любов батькв стали взрцем родинного щастя, високого кохання для Марус. Вона мряла, що колись в не буде таке чисте кохання. Нрав двчини привабливим саме тому, що уособлю найкращ риси народу, дочкою якого вона була. З спогадв Марус ми дзнамося про детал побуту звичав козацтва, мщан Полтави та багатьох нших людей. Прекрасний чарвний свт поетичного свята вана Купала згаду двчина:

А ще згадалось колесо вогненне

З пылай в равнину котиться проз мене

Пливуть внки, мй пливе, не тоне.

У милих спогадах дитинства вимальовуються зворушуюч картини буденного життя: оснн збори врожаю, лущння квасол у двор. А на зимов свята щедрвки, яскрав картини Рздва, Водохрещення:

На Ворскл хрест вирубують опшнями.

Заллють водою, уморозять в лд

Зима тка, пдбравши поли.

А вже спвають, корогви несуть.

Картини ц впзна читач, на душ теплше, адже усе це знаходить живий вдгук у памят свдомост кожного укранця. Разом з Марусею читач подорожу нелегкою дорогою вд Полтави до Кива через понпостоянен вйною м100 села Украни за часв Богдана Хмельницького. Неспокйно скрзь. Люди втомилися вд численних вйн: Ус вки ми чум брязкт збро. Споконвку тут проливалася кров, бо надто багато було охочих до ц земл:

Там вдступало вйсько Остряниц.

Тут села збив копитами Кончак.

Тут скрзь сторя, що не вмира. Вона дться такими синами Украни, як Байда, Наливайко, Остряниця, Чурай, Хмельницький. Саме вони найвища цннсть Украни. Народ-герой, люд-страдалец поста з розповдей мандрвного дяка:

Хба от, без нмбв, без мен,

На тй дороз в Кив з Лубен,

Або от, пд лсом, з Волин,

Хба не бльш страдальцы нин?!

Той дяк по-свому розум святсть. Для нього священним обовязок перед Батьквщиною:

Сисой, Мардарй мученики ври. А Байда що, вд ври одступивсь? Життя народу пода так взрц мужност витривалост, що ними не можна не захоплюватися, адже це живая сторя Украни:

стор ж бо пишуть на стол. Ми ж пишем кровю на свой земл. У цьому вся Украна. Страждання терпння, стйксть мужнсть заради того, щоб захистити свою землю, щоб зберегти себе як народ. Народ Украни.

Лна Василвна Костенко нкого не повча прямо, та з сторнок роману дивляться в свт безсмертн образи наших герочних предкв, вимальовуються неповторн картини природи:

Бува, часом слпну вд краси.

Спинюсь, не тямлю, що воно за чудо,

оц степи, це небо, т лси,

усе так чисто, гарно, незрадливо,

усе як дорога, явори,

усе мо, все зветься Украна.