черта геров з казки -притч "Казка про яян"(пастушок,ддусь,яяни)

 яяни:Це слово знають ус яяни: звичайнсньке ти. Але если хтось з яян, а це 100ться так рдко, що про це ходять злее легенди, отож коли хтось з яян пробу вимовити ти, в устах яянина це чомусь завжди обертаться на я, тому брами не вдчиняються.

 пастушок:Я хочу, аби ти бодай перед смертю дихнув свжим повтрям, мовив пастушок, обережно садовлячи соб ветхого на плеч й простуючи до найближчо брами. Перед брамою вн низько вклонився й промовив: Вельмишановна брамо, чи була б ти така ласкава й випустила нас на волю, бо тльки ти можеш нас випустити.
брама вперше за все сво снування навстж вдчинилася, адже нхто до не так не промовляв, хоч цього вона чекала вдтод, як воткнули в мури цього м100, пастушок побачив для себя серед знайомих скель.
Тепер ти бачиш, який гарний цей свт! вигукнув козопас й торкнувся ветхого, аби обережно зсадити його з плечей на землю. Та замсть ддуся вн намацав тльки мшок, по гузир2 наповнений самоцвтами.