аналз врша "До рдного народу "

Продовжуючи традиц Т.Шевченка Лес Укранки, Олександр Олесь у цьому врш звеличу рденьке слово, яке допоможе пробудити сторичну пам'ять нац.  За жанром це - медитаця, сторико-флософське осмислення рол рдного слова, загалом митця в сторичнй дол народу.   Три частини композиц виконують роль тези, антитези синтезу. Поезя вибудувана як монолого - звертання лричного героя до рдного слова. Анафоричне  " О слово рдне!" увиразню не тльки композиц дност, а й змстову наповненсть, пдкреслю щирсть лрично оповд, схвильовансть героя, зумовлю ораторськ нтонац, патротичн почуття. У його серц виника бль через зневажливе ставлення до рдно мови й сторичне безпам'яство спввтчизникв.    Наскрзна антитеза розгорта сюжет врша. Поет використову яскрав метафори й ептети : Уранське слово уподбнються "скутому соколу", тобто поневоленому народов, слово якого звучало завжди як "спвочий грм батькв мох", а тепер "дтьми безпам'ятно забутий".    дея врша виплива з переконань митця, що рденьке слово вдбива драматичну сторю Украни, стало духовною зброю народу.  Зображуючи поетичний образ неповторно краси укр.мови Втчизни, поет висловлю сво творче кредо : " О слово! Будь мечем мом!\ Н, сонцем стань!\ Вгор спинись,\Осяй мй край розлетися\ Дощами судними над ними."  Образ меча в Олеся пергукуться з емблемою апостола Павла, в якого вн символзу меч духовний:" Клинок духовний слово Боже". Автор переосмислю цей образ, воднуючи в ньому духоне творче начала, слово-меч 100 атрибутом свободи справедливост.   У рчищ символзму поет вдаться до мфологчних образв космчного простору - сонця, синього неба, музики зр, а також бблйних образв (судн дн), що очищають рдний край вд злобна стнуть запорукою вдродження нац, якщо вона поставить слово-меч соб на службу, обергатиме рдне слово - знак безсмертя народу.