Що зумовило популярнсть стрлецьких псень

Укранц столттями герочно боронили свй край, свою волю вд аресивних чужинцв, ця боротьба знайшла вдгомн у рзножанрових тематичних комплексах фольклору козацького, гайдамацького, опришквського, стрлецького, повстанського 40-х50-х pокв XX ст. З XX ст. у свдомост й памят укранцв яскравою залишилася псеннсть Укранських Счових Стрльцв ункальний пласт нашо псенно лрики, повязаний з Визвольними змаганнями укранцв часу Першо свтово вйни.  Феноменальнсть ц псенности в тому, що поменно знамо майже всх создательв, мсця створення псень, з безпосередньо сторично близькости бачимо злиття з фольклорною традицю нацонального лро-епосу визвольних змагань. Теснее сам леон Укранських Счових Стрльцв, що зродився у перш дн вйни 1914 року з добровольцв-патротв, був незвичайним явищем: у нього влилася переважно освчена нтелентна молодь, яка взяла в руки не тльки зброю, а й чтку програму нацонально-просвтницько прац на постоях мж боями, створювала школи, читальн, хоров й оркестров гурти, пресов листки, журнали т. н., спрямован на те, щоб пднести укранську свдомсть честь, як значилося у Правильнику Пресово квартири УСС. Такового не зна млтарнсть у свтовй стор!

Розмата творча праця поетв, композиторв, спвакв (Михайло Гайворонський, Роман Купчинський, Степан Чарнецький, Левко Лепкий, Юлян Назарук, Юрй Шкрумеляк та н.) кристалзувалася дословно в горнил бов на полях Подлля Галичини, оживляючи сторичну тяглсть давньо фольклорно-лтературно традиц укрансько патротично псенности. Свдченням того присутнсть у стрлецькй псенност мотивв образв козацько лрики, псенних творв на слова багатьох поетв ще з ХХ та початку XX ст.: Ю. Федьковича, . Франка, О. Маковея, О. Колесси, П. Карманського, М. Вороного, а також творв безменних, що зродилися у середовищ укранських патротичних молоджних товариств Сч, Сокл ще до вйни та в повонний час окуповано ласими на чуже сусдами Украни. Шкода, що в поле зору укладачки названого збрника не потрапили патротичн псн на слова П. Чубинського Ще не вмерла Украна, . Франка Не пора, не пора!, О. Кониського Боже Большой, диний, як постйно були в счовому псенному комплекс досить заглянути в Счовий спваник, упорядкований Кирилом Трильовським (Вденек, 1921). Стрлецька псеннсть в окупованй Укран явно пдпльно завжди слугувала моральною пдпорою рухов Опору, свом змстом, образами мотивами органчно вросла в псн-хронки, колядки, гавки, баладн псн, у новий повстанський лро-епос.

Зупинямося на особливостях феноменальности стрлецько псенности насамперед тому, що вони зумовили структуру змст названого ункального видання академчного корпусу, який вперше отримало укранське громадянство. Теснее пд час Першо свтово вйни стрлецьк псн появилися друком на сторнках перодичних видань, рзних збрникв, календарв, х друкували окремими добрками пд окупацйними режимами в Захднй Укран, а також у кранах Захдно вропи й Америки. Проте в такй повнот в такому академчному опрацюванн, як це виконала Оксана Кузьменко, стрлецька псеннсть ще не була представлена науковому свтов й читацькому загалу.

Ус твори обмистого тому великого формату розкладен на дв частини Стрлецьк псн лтературного походження Народн псн про Счових Стрльцв. Твори першо частини укладен за тематичними рубриками з такими домнантними мотивами: присяга на врнсть Батьквщин, заклик у похд, до бою, стрлецька звитяга, гркота невдач, прощання з рднею, оплакування полеглих, кохання, побут стрльцв. У кожнй рубриц першим подано авторський текст з нотками з подальшими фольклоризованими варянтами (також з нотками). Популярн псн, як С. Чарнецького, Г. Труха Ой у луз червона калина похилилася, Б. Лепкого Чи то буря, чи то грм, Р. Купчинського Лети, моя думо, Ой там при долин та нших создательв, подан в пятьох та бльше фольклорних варянтах, а так, як хав стрлець на вйноньку М. Гайворонського та Як з Бережан до кадри Р. Купчинського навть у десятьох варянтах! Записи цих варянтв зроблен в рзних мсцевостях, звичайно, найбльше захдних реонв Украни в рзний час. Крм власних записв, укладачка збрника долучила багато з державних приватних архвв, раритетних видань. Численн варянти псень засвдчують органчне вкорнення авторських творв у плин традицйно фольклорно псенности, дають яскравий матерял для зясування процесу фольклоризац авторських творв.

Стрлецьк псн самобутн духовне надбання укранського народу, що вдтворю одну з найяскравших сторнок на скрижалях стор нацонально-визвольних змагань у XX столтт. Як предмет фольклористики, вивчення х обумовлено актуальними завданнями народознавства, яке покликане сьогодн комплексно проаналзувати складний процес взамод традицйних нових форм побутування рзних жанрв народно творчост в систем новтньо культури.