склади свй опис картини зимова хата за таким початком як гарно

Яке гарне сро-блакитне ввечрн небо. Издавна це було. У селах пд соломяними стрхами стояли хатинки. Маленьк вконця, наче здивован оченята, поглядали на рдн подвря. Жили в тих хатинках наш праддус та прабабус. Жили соб у злагод тихо, неквапливо, особливо взимку.
Якось пзнм вечором йшов стежиною повз сльськ подвря художник. Щойно випав снг. Вн скрипв пд ногами, переливався србно-голубими барвами пд мсячним сяйвом.
Ураз художник уповльнив ходу й зупинився, вражений тишею та красою зимового вечора.
Зупинився, прислухався, придивився. Побачив вн заквтчан несм дерева, хатинку пд пухнастою шапкою снгу, з-пд яко блимали гаряч вогники вконець. Замилувався.
Помандрував його погляд за вогниками аж на самсньку гору, де вдпочивав стомлений роботою втряк, здалося йому, що хатинки танцюють повльний новорчний танок. Вдчув живописец мнливу тишу. Все затихло, не ворухнеться.
Золотавий мсяць гойдався, нби наспвував псеньку для зрочок: Дремли, моя зронько, спи....

О проекте

склади свй опис картини зимова хата за таким початком як гарно

Добро пожаловать!