моэ ставлення до героя повiстi захар беркут

Сивою давниною в з сторнок повст . Франка "Захар Беркут". Перед нами постають геро, як врять у перемогу блага над злом, правди над кривдою, як живуть деями спльного порядкування, дност й добра. Головне для них це нтереси громади. Живуть вони в глухому селищ Тухля, очолю громадину тухольцв "люблячий батько" Захар Беркут.
Дев'яностолтнй старець, який багато бачив багато зна, головою та розумом громади: за його порадами збудували дорогу, яка служила засобом зв'язку мж тухольцями й мешканцями навколишнх сл; його порадами було переможено ворога й урятовано життя не тльки тухольсько громади, але й хнх сусдв. Захар Беркут виховав у людей почуття власно гдност та волелюбнсть. На громадськй рад вн вдстою права громади вд князвських боярських зазхань, гдно триматься перед боярином Тугаром Вовком, який заявив сво права на тухольськ земл: "Мудр права наш походять не вд твого князя, а вд ддв батькв наших".Беркут справжнй патрот сво земл. Розповдаючи тухольцям про знаки на прапор, вн заклика несли не здаватися й до останньо крапл кров захищати свою Батьквщину вд нападу монголв: "До останньо крапл кров повинна боронити громадина сво свободи, свого святого ладу!" Тому если постало питання: або вихд монголв з тухольсько долини, або погибель синов Захара Максиму, Захар Беркут жодно хвилини не вагався, що треба робити. Серце батька ридало, а розум говорив, що погибель Максима диний порятунок для тухольцв.Передсмертне слово Беркута це свордний заповт громад: "Доки будете жити в громадськм порядку, дружно держатися купи, незломно стояти вс за 1-го, а один за всх, доти няка ворожа сила не побдить вас". Слова ц мають бути заповтом для нас та передаватися наступним поколнням.