Патротичн мотиви в поезях Шевченка

Большой Кобзар вдграв величезну роль у розвитков нацонально соцально самосвдомост укранського народу. Боротьба проти будь-якого гнту, в тому числ й нацонального, була в концес Шевченка боротьбою за те, щоб розчистити шляхи для вльного розвитку як укранського нарощу, так нших гноблених народв. все це вн робив не балачками, н роз-мовами, а великою, генальною мощью свох поетичних творв. Патротичн де Шевченка зросли на життдайному грунт багатовково боротьби укранського народу за свою незалежнсть, проти соцального нацонального гнту. Герочне минуле Украни приверта увагу молодого Поета не саме по соб, а як дйовий побудник сучасного становища народу, як засб для пднесення патротичного почуття:

Украно, Украно!

Серце мо, ненько!

Як згадаю твою долю,

Заплаче серденько! /"Тарасова нч"/.

Поет розум, що нема не може бути вльно, щасливо радсно втчизни, поки "...скрзь на славнй Укран Людей у ярма запрягли Пани лукав... /" вирс я на чужин"/. Шевченков геро - це люди кровно зв'язан з батьквщиною. Це подвижники, для яких нема вищого почуття, нж гаряча любов до стражденно матер-втчизни. Такими патротами були вожд народних повстань - Наливайко, Тарас Трясило, Богдан Xмельницький, Богун, Залзняк, Гонта