Хто сприяв викупу Т Шевченка з крпатства Хто був у

Перехавши до Петербурга 1831 року, Енгельгард брав з собою Шевченка, а щоб мати дворового маляра, вддав його в науку на чотири роки до живописця Ширява. Тут Шевченко влтку 1836 року познайомився з свом земляком живописцем ваном Сошенком, завдяки зусиллям якого 4 травня 1838 року юного поета друз викупили з крпацтва. Хто ц люди?

Ось вони т люди, як не злее визволили Тараса Шевченка з крпацтва, але й сприяли його творчй натур, допомагали здобувати знання:
ван Сошенко укранець родом з Богуслава, чия юнсть, як Шевченкова, пройшла на Черкащин, маляр. Першим почав замислюватися про звльнення геня з крпацтва й порадився про це з письменником вгеном Гребнкою.
вген Гребнка укранець з Пирятина, видавав у Петербурз альманах Ластвка. Вн перший узявся за лтературну освту Шевченка, запрошуючи його до для себя з 1837 року на лтературн вечори. Хрещений батько першого видання Кобзаря. Саме йому Тарас Шевченко присвятив поему Перебендя.
Василь Григорович теж з Полтавщини, земляк вгена Гребнки. Чоловк доньки славного укранського рзьбяра вана Мартоса. Секретар Товариства заохочення мистецтв, професор теор естетики, вце-президент мператорсько Академ мистецтв. Йому Шевченко присвятив поему Гайдамаки.
Олексй Венецанов син грека з Нжина й укранки, вчитель вана Сошенка, товариш вгена Гребнки по гмназ. Придворний живописець.
Василь Григорович та Олексй Венецанов товаришували з вдомим поетом Василем Жуковським (вихователем короля Олександра I), якому й представили Шевченка.
Василь Жуковський поет-романтик, позашлюбний син туркен-полонянки та росйського помщика Опанаса Бунна. Прзвище отримав вд збднлого дворянина Андря Жуковського, який був його хрещеним батьком. Василь добре знав долю крпакв почав дбати про звльнення Шевченка укранського алмаза в кожус.
Карл Брюллов нащадок французв-гугенотв. Його предки емгрували до Нмеччини, згодом перехали до Рос, але вльнолюбний дух, притаманний французам, художник зберг. Укранець ван Сошенко познайомив Шевченка з Карлом Брюлловим. Це знайомство стало виршальним у дол молодого Шевченка