метаморфоза (визначення)

перетворення будь-чого. Найбльш загальне поняття для процесв, що вдбуваються у всесвт.

1. (у лтературознавств) перетворення одн форми виду на ншу, видозмнення тропа. Основа М.  придслвний орудний вдмнок, що викону додаткову семантичну роль при предикат, если суб'кт мовлення зазна постйних перевтлень:

Отак скрывая чорнобрива

Вопила, спвала

на чудо серед поля

Тополею стала (Т . Шевченко).

М. ма схильнсть до образотворення через епзод лричного сюжету, тод як метафора охоплю весь сюжет, ма визначальне семантичне навантаження. М.  найдавнший троп, у нй вбачаться вдгомн мфологчного свтосприйняття, за яким вс явища трактуються взамоперехдними:  Струнка тополя тонша й тонша,/ мов дерево ставало б птахом. Найчастше М. вживаться при дсловах бути, стати, прикидатися, бачитися тощо