Тютюнник" Климко,, Яким важливим повдомленням розпочинаться другий роздл повст?

Повсть Гр. Тютюнника Климко це згадка письменника про вонне дитинство, про власн пригоди пд час подорож з Донбасу на Полтавщину. Одинадцятилтньому Тригеру довелося пшки долати тяжкий шлях по рднй земл, яка була окупована фашистами. Враження вд дитячих пригод письменник вдтворив у повст Климко.

Хлопчача мандрвка розпочалася тод, если в степу було ще тепло. Перш дн мандрвки йти було легко. Щоб пдкреслити це, письменник вдаться до опису природи. Пухка пилюга грла бос ноги хлопчика, у степу було повно сонця, а втерець лоскотав ковил-траву, колошкав полини, а т вддавали степу свй терпкий запах. Помж привяло трави й теплим камнням грлися ящрки. Та дуже быстро сонце вже перестало нагрвати землю. Пдошви Климка потерпли зробилися як деревян. Хлопчик нередко сдав на землю, хукав на ноги й одтирав х. Воду Климко знайшов на дн вибалка. Там помж камнням бг струмок, мив камен чистою водою, ополаскивав зелену травичку, що росла на дн, нс пожовкле опале листя. Вгор над струмком дрмалюсенька жовто-зелена тиша осен й наче ув сн ронила листя. Було так мяко затишно в цьому вибалку над спвучою помж камнням водою, що Климко на якусь хвилинку забув про вйну, яка гримла навколо. Та вона нагадала про для себя, если хлопчик уперше зустрв окупанта.

Климко прокинувся вд холодно роси побачив над собою скамянло- бузкове небо... без жайвороння, без легких з позолотою хмарок по обрю, без усмхнено радост пробудження. Хлопчик ночував у копиц сна. Йому снилася велика жовта зграя воронв горобцв, яка раптом перетворилася на вихор з листя. Та листяна зграя стовпом пднялася у пднебесся раптом зникла з глаз. Цей тривожний сон, похмур картини природи немов готують читача до подй, що отдал розгортаються у повст. Климко побачив бойца, який шов вд нмецького обозу до копиц по сно. Ним виявився старий чех. Боец ворожо арм пожалв хлопчика дав дитин пакунок з галетами.

Останнй шостий роздл повст розпочинаться описом яскраво картини надвечря. Холодний дош закнчився, дощова роса мяко блищала на пожухлих придорожнх травках, сонце, що вже ледь торкалося найдальшого пагорка, малиново яскрло у кожнй рослин. Климков пригоди закнчувалися, природа нби радла цьому. Та виявилося, що яскрава пейзажна замальовка контрастом до наступних подй. Хлопчик почув пострли, побачив чоловка у гатфе. Боец ткав з полону, а за ним гналися фашисти, як стрляли на ходу по згнутй навпл постат. Климко крикнув уткачев, де можна сховатися вд переслдувачв, раптом вдчув, як щось нби вдарило його в груди. Хлопчик уже не бачив н бло цвки сол, що текла на дорогу з пробитого кулею мшка, н Зульфата, який, спотикаючись падаючи, бг до друга. Життя хлопчини обрвала ворожа куля. Та назавжди ( в нашй памят залишиться його добре серце, яке ладне було допомогти усм, навть цною свого життя.