Переврте, будь ласка, твр на помилки.снування кожно людини рунтуться на деклькох

Переврте, будь ласка, твр на помилки.
снування кожно людини рунтуться на деклькох первинних цнностях. Свобода - , напевне, найголовншою з них.
Вже давно минули т часи, у яких описан Михайлом Коцюбинським под були актуальн та, на жаль, звичайн. Але проблема свободи поста зараз. Наскльки ж трагчним було життя людей, если крпацтво, поневолення духу тла людини були звичайними для суспльства.
Що ж це за цна, якою вимрювалася споконвчно бажана людством воля? Це - власне життя! Коцюбинський доводить, що життя дорвейвню вол, а волю можна вибороти лише життям. це стосуться не тльки геров оповдання - Остапа та Солом, здатних на все заради вол, а й всього волелюбного укранського народу.
Остап Соломя не просто не згодн терпти пытки крпацтва, але й не здатн. хня людська гднсть глибоке переконання, що може бути по ншому не да закоханим миритися з свою долею.
Остап Мандрика був вихований на оповданнях дда, "який ходив у Сч, а потм рзав панв в Уман". Т розповд пробуджували в дитячй голов мр про краще життя, войовничий запал. Остап не хотв змиритися з тим, що вн, Соломя, дд - не бльше, нж худоба в пана. Вн нередко згаду, як катували сивого ддуся на стайн, як погрожував обблувати його самого пан. Хоча Остап любив свою землю, але жити в невол для нього грше смерт.
Справжнм вдкриттям в лтератур образ Солом, в двчин уособлються вся красота сила укрансько жнки, не тльки скривджено, страждаючо, а й сильно, смливо, здатно до боротьби за свою долю. "Ваша Соломя - то джерело пд час спеки... то завдаток типу жнок, що разумють боронити для себя", - так слова сказала Коцюбинському вдома громадська дячка того часу Н. Кобринська.
Щоб бути справжнм товаришем Остапов, Соломя жертву свою красотою, чудесними довгими косами, окрасою кожно жнки. засмучений погляд не покида з того часу мою уяву.
Бачу його, если з жахом стежить вона за високими вогняними горами палаючих плавнв в вдча кличе тягостно пораненого Остапа. Коли на човн разом з ваном готу напад на турецьких козакв, щоб звльнити свого коханого. Если чорна безодня дунайсько води захову тло.
Образи Остапа Солом не зникають, не знецнюються тод, если зника крпацтво. Бо неувязка вол, цни внутршньо свободи, проблема людсько гдност та боротьби за не сну поза часом простором.
Я вважаю, що цей твр ма прочитати кожен укранець, аби не припуститися колишнх помилок, аби не втратити внутршн прагнення до свободи, аби не забувати, наскльки дорогою цною було колись сплачено за волю...