Висловть сво судження про необхднсть виховання патротизму. Можливо, воно не потрбне

Не розумю, як можна не любити крану, у якй ти народився й зростав, у якй вперше покохав вперше пробачив, у якй зустрчав прощався. Не розумю. Батьквщина це те, що наймилше людському серцю, це одна з найбльших цнностей, яку не можна вибрати, адже вона дарована кожному Богом. Я поважаю свою крану, вдчуваю у свому серц, тому й маю право назвати для себя справжньою патроткою.

Поняття патротизм ма для кожного сво субктивне значення. Ми нередко зустрчамо це слово в загальному вжитку, а особливо зараз, коли Украна пережива складний перод сво стор й потребу особливо уваги та любов. Особисто я вважаю, що любити свою державу це справжнй патротизм. Вн проявляться в нашй вихованост й поваз, у спогадах переживаннях. Бути патротом означа бути вдданим громадянином сво держави. Жити, працювати на благо сво крани також проявами почуття патротизму. Адже злее пересчн жител можуть створити або значно покращити мдж держави, злее вони можуть втлити мр в реальнсть, чим можуть покращити не лише свй рвень життя, а й рвень цло крани. Патрот це людина, яка вддано служить де. Патрот це той, хто розум проблеми сво держави й за жодних разумов не покида . Патрот це закоханий. Чесно, я не розумю, як можна не бути патротом крани, в якй ти народився. Адже Батьквщина це найцннший дар твого народу й роду, це земля твох батькв, до яко ти нби привязаний невидимими ниточками, це вся твоя сторя. Це не тльки земля, на якй ти проживаш, а й уся та духовна спадщина, яку мусиш плекати й примножувати скрзь завжди.

Тож, як на мене, бути патротом означа любити свою Батьквщину. Любити вддано, чесно, по-справжньому й назавжди