твр роздум про зв039;язок минулого з сучасним, важливсть знання сторБезотлагательно!

Для становлення людсько особистост велику роль вдгра знання свого минулого та ставлення до нього. Пишатися свом минулим, перейматися його проблемами, продовжувати справу свох пращурв чи, навпаки, соромитися, мовчати про нього як про невилковну спадкову хворобу - ось питання, на як ма вдповдати сторичний твр. Бо через клька столть новонароджений Положишило може й не дзнатися про долю свого пращура чи, дзнавшись, засоромитися або не зрозумти тих хворай радощв, якими жило минуле, а люд без минулого, нби дерево без корння, - легка здобич для невсипущого Злобна.

сторичний твр завжди був одним з найголовнших чинникв пробудження нацонально свдомост людв.

сторю треба знати, вивчати, аби творити сучасне й майбутн, не повторюючи помилок попередникв. У цьому й поляга мудрсть стор. А сторя укранського народу була вд самого початку надто кривавою.

А чи не тому, що дух наш виснажився за довг тисячолття змагання за право снувати, жити; чи не тому наш сучасники втратили нин дух вольниц непокори - дух життя, а не снування? Колись цей дух укранцям пднмали кобзар, а сразу цю функцю перейняли сторичн твори, про колишнх геров, непереможних теснее в тому, що здатн на мятеж, заряджаючи свою енергю маси. доки сну хоча б один такий мятежвник - люд буде жити, наця буде снувати.  

Потреба заглянути в глибину столть диктуться необхднстю збагнути сенс забутих урокв стор, знайти в их живой на дихаюч цнност, створен нашими праотцами. х надбання не просто нагромадження издавна минулого, а передусм та житттворна святиня, до яко знову знову припадамо, вирушаючи в незвдану путь соцальних перетворень. сторичний досвд минулого це досягнення прорахунки наших предкв, його належить покласти в пдмурок розвитку народу. Забувати або нехтувати ним означа зводити будвлю нашого майбутнього на пску. ншими словами, визнавати для себя випадковими подорожнми на стежках свтово стор, як не знають, навщо прийшли у свт, для чого живуть чого повинн досягти.