Аналз поеми тополя

Тема: розповдь про глибок переживання двчини, розлучено з коханим, звернення до ворожки, розмова з тополею , нарешт, перетворення само двчини на тополю пд впливом чудотворного злля. дея: невмирущсть справжнього кохання, возвеличення краси, врност, незнищенност свтлих благородних людських почуттв. Основна думка: кохання це не тльки щире почуття, а й те, через що любляче серце стражда у поневряннях. Проблематика Тополя: врнсть зрада; кохання щире без почуттв; батьки дти. Художн засоби Тополя Метафори: втер ви, гуля.., море син, серце ни, зло зострнеться, серце зна, личко червон, брови полиняють, серденько млло, чуло серце недоленьку, серденько бться, чорнобрива сохла, стань мсяць серед неба. Порвняння: поле, як те море, одна, як сирота, ворку, як голубка без голуба, сонце свтить як ворог смться, сохне, як квточка, пшла ветха, мов каламар, полетла, мов на крилах. Повтори: одна, одна, пала, пала, стала, плавай, плавай, лебедонько. Ептети: бле личко, кар оченята, щира правда. Звертання: Легше, мамо, в трун лежати, Бабусенько, голубонько, серце мо, ненько, Зроби, моя пташко!. Добре, доню, Спасиб, бабусю, Плавай, плавай, лебедонько!, Скажи, мо серце!, Мамо моя!.. доле моя!, Боже милий, боже!, Подивися, тополенько!, Рости ж, серце-тополенько!.., Не знайте, двчата!, Бо не довго, чорнобрив!