Висловте сво мркування з приводу,чи потрбн свтов неповтор,не идентичен на нших

 Кожна людина народжуться ункальною. Як тльки дитинка вперше в житт вдкрила оч, вона почина навчатися. Денек за деньком вона пзна все нове нове, рад кожнй митт, але ось уже наш хлопчик чи двчинка починають пзнавати свт все краще краще розумють, що не все так просто, що не на вс питання вдповдь що деяк питання краще залишити без вдповд. хочеться сховатися вд цього, вткати,  аж здесь знаходьтеся просте виршення всх цих складних заморочек, яке изнурять нашу маленьку дитинку, все просто, забуть, не переймайся цим,  будь як вс, в мас срих людей наста поповнення...

 А що як н? Що, якщо не залишати все як , не забувати про проблеми, а намагатися знайти х виршення. Що якщо не боятися поставити питання на яке нема вдповд, що якщо засумнватися в резонах генях сказати: "Н, все не так"?  Хотлося б, щоб бльшсть людей так робили, але простше сидти не думати про це. В однй з свох книжек Рей Бредбер написав, що людина, яка вм розбирати телевзор набагато щасливша, анж та, яка намагаться вимряти вичислити всесвт, бо його не вимряти, не вичислити, не вдчуваючи при цьому, як ти насправд нкчемний самотнй, але це ж не означа, що не варто намагатися. 
Сумнватися думати не так як вс - непросто, бльше того, зазвичай, наслдком цього повна золяця суспльство накодумця. Жити з всма простше, але хба ж можна тод пзнати щастя, будучи частиною маси, забувши той дивний дитячий свт, де все було таке нове неповторне?  Чи можна бути з закритими очима щасливим? Напевне, так. Але для чого для себя позбавляти бачення? За  стною з срих людей, ховаться щось страшне, вд чого, моторошно в душ, але там ховаться щось востину прекрасне. Не варто боятися, не варто закривати соб оч, адже лише пройшовши сру стну, лишивши позаду упередження, норми та  правила, як писалися столттями сумнваючись кожно хвилин в врност того, що навкруги, можна побачити те прекрасне, яка так близько вд нас, та водночас так далековато.