складть запишть невеликий опис побаченого за вкном пейзажу, що переданий

складть запишть невеликий опис побаченого за вкном пейзажу, що переданий такими поетичними рядками у врш Кольоров миш

Кажуть, що кожна дитина талановита. Чому ж тод в стор Украни нема нкого подбного до природознавця Вернадського чи кардохрурга Миколи Амосова, спвака-флософа Бориса Гмир чи художниц вд народу Катерини Блокур? Чому нхто не досяг геня Тараса Шевченка?

Зрозумти природу людини, перевтлення дитячого яскравого свту на срий, буденний нецкавий змогла поетеса Лна Костенко.

Вона зберегла у свому серц незаплямовану душу дитини, що й допомогло Лн Костенко стати талановитою особистстю.

Двчинка Анна з врша "Кольоров миш" дуже идентична на саму поетесу, яка подарку чарвний яскравий свт свом читачам.

Чому ж десятирчна "пдсудна Анна стала перед трибуналом"? Чим вона завинила перед сусдом всм свтом? Поетеса пода у врш "претенз" сусда до двчинки, як стосуються виховання його дтей:

Вони були нормальн здоров, а ця чаклунка збила х з пуття, Вноч м сняться миш кольоров. Од тих мишей нема нам життя.

Сусда двчинки обдурю, що в звичайному оснньому лист можна бачити щось нше, нж саме листя! В цьому поляга вся "моральна школа" двчинки!

Лна Костенко в образ "срого сусда", який хоче бачити все за эталоном, показу обмежених людей, що живуть злее матеральними нтересами, не бачать красу навколишнього свту. Таких можна назвати моральними дальтонками. Ця алегоря проходить через весь текст врша. Сама поетеса неодноразово зустрчалася з подбними "срим и сусдами" "вд лтератури", тому досить тривалий час врш Л. Костенко не потрапляли до друку: "ср сусди" виявились не тльки "срими", а ще й агресивними. Все, яку врш: "Чаклунок ми расправам по закону".

Крм флософського сюжету врша вража мова поетеси: яскрава, соковита. Якщо героня Лни Костенко вгледла в оснньому лист подобу кольорових мишей, то поетеса в ос н ньому сон ц бачить "яблуко недоквас", яке стояло "в голих кленах у вкн". Як точно за кольором, формою, емоцйним станом герон читачв!

Поетеса подля свт на кольоровий, що асоцються з неповторнстю, з яскравими особливостями, як двчинка Анна, срий та чорний, що несуть з собою обмеженсть, агресю, зло.

хоч "суддя в судейськй чорнй мант" виносить вирок всьому кольоровому свтов; Лна Костенко заклика читача до оптимзму:

раптом нявкнув кольоровий кт. Залив чорнилом вирок на папер.

Поспшаймо жити, ставаймо дорослими, мо однокласники! Але давайте не загубимо кольорового свту дитинства!