аналз врша мй дух як нч

Мй дух, як нч.... Цей врш (1815) вважаться одним з найяскравших зразкв звернення Байрона-лрика до мотивв свтово скорботи. Врш увходить до циклу врейськ мелод спираться на бблйн образи та сюжети, зокрема на епзод 16- глави Книжки Царств (врш 1423), де розповдаться про те, як в зральського короля Саула вселився злий дух, а юний вон спвець Давид чарвною грою на гуслах прогнав його, псля чого був узятий царем на службу.
Байрон не розвива у свому врш бблйний сюжет, навпаки, вдштовхуючись вд нього, вн пропону свою, суто романтичну нтерпретацю конфлкту, героями якого стають жорстокий свт людська душа, що потерпа вд його образ. Не чужордний злий дух, який вселяться в людину з метою нашкодити й та вдвернути вд Господа, а сама душа людини, змарнована песимзмом розчаруванням, уподбнються поетом немовби бесу скорботи (мй дух, як нч), який розрива муками неймоврних страждань мозок серце:
Молю для тебя, зарыдать дай,
Бо розпадеться серце з пыток,
Воно в соб терпить издавна,
Вже в йому вщерть тягостных образ;
Як не поможе спв, воно
Вд пыток страшних порветься враз.
(Переклад В. Самйленка)Душа лричного героя охоплена не свтлим елегйним смутком звичним для лричного врша настром, а трагзмом безнадйного вдчаю, скорботним вдчуттям приреченост, вд яко в цлому свт вже не знайдеться лкв. Ц емоцйно-смислов нтонац надзвичайно тонко вловив росйський перекладач врша, також поет-романтик Михайло Лрмонтов, який навть додав до свого перекладу вдсутнй в байронвському оригнал образ душ як сповненого отрути кубка смерт, що ще бльше посилювало трагчний пафос свтово скорботи лричного героя врша.