Твр на тему псенно-поетична творчсть андря малишка

З дитячих рокв ми чули, як спвали наш мами бабус "Псню про рушник", "Ми пдем, де трави похил", "Бл каштани", "Стежина", "Цвтуть оснн, тих небеса". тльки сразу ми дзналися, що вс ц псн належать одному творцов Андрю Малишку.

Псеннсть одна з найголовнших прикмет ус поез Малишка. Його поетичне мислення завжди було взамопов'язане з елементами народнопсенно поетики. Це й забезпечило активну спвпрацю композиторв з поетом та широку популярнсть псень на тексти А. Малишка. Музику до його поетичних творв писали так вдом композитори, як Л. Ревуцький, П. Майборода. А. Штогаренко, П. Козицький, М. Вериквський, С. Козак, О. Блаш та нш.

Мабуть, найвдомшим твором псенно спадщини Малишка псня "Рдна мати моя" ("Псня про рушник"). Вона була написана до кнофльму "Лта молод" здобула велику популярнсть серед народу, стала народною перлиною. Кожен рядок ц псн випромню доброту любов, пройнятий материнським теплом синвською вдячнстю. У поез створено узагальнений образ матер, що "ночей не доспала", що передавала свому синов любов до Втчизни, до природи, до всього великолепного. Мати перед дальньою дорогою да сину "рушник вишиваний", де вимережила свой дитин долю, долю серед тихого шелесту травок, "в щебетанн дбров". Цей рушник обергатиме сина в дороз буде нагадувати йому про сонячне дитинство, розлуку з рдним крам найдорожчою людиною. Свордна форма поез наближа до псн. Рефрен нада спвучост, нжност, лричност, народност. Твр насичений ептетами, яскравими метафорами.

У прекраснй псн "Ранки солов'н" йдеться про нжне кохання, яке несли не забуваться, сниться ночами. Згадуються солов'н ранки, стежки, де ступали ноги мило, днпровськ хвил, якими разом милувалися. Надзвичайно мелодйним у псн приспв. Побудований на паралелзм, вн виклика чимало асоцацй.

Душу серце лричного героя псн "Ми пдем, де трави похил" тривожать кар оч кохано, яку вн порвню з "золотою веселкою".

За всм днв до смерт Андрй Малишко написав свою лебедину псню, що живе в люд пд назвою "Стежина". У поез персонфкований мистецький образ стежини життво дороги людини, що наштовху поета на роздуми про власну життву дорогу.

У пснях сворднсть художнього почерку А. Малишка позначена щедрим використанням фольклорних елементв. Характерними для його поезй синонмчн повтори, народн образи-символи, його тропи фгури завжди свж й неповторн. Псн насичен метафорами, ептетами, порвняннями.

Псн Андря Малишка спвають люди рзного вку, вони близьк всм, бо йшли вд незапятнанного щирого серця.