Помогите необходимо написать твр на тему Чи легко жити у свт

упрашиваю на контрольну треба

мени тоже необходимо на контр

Зоре моя вечрняя,
Зйди над горою,
Поговорим тихесенько
В невол з тобою.
Читаш ц рядки Т. Г. Шевченка, для тебя огорта сум якась невловима туга. Так могла написати лише людина, яка зазнала багато пламенея й страждань у житт. Надлений поетичним талантом, Тарас Григорович виливав сво почуття та найпотамнш думки на папр. Зокрема грк спогади про сво безрадсне дитинство вн змалював у врш Якби ви знали, панич:
В тм гаю,
У тй хатин, у раю,
Я бачив пекло Там неволя,
Бота тягостная, несли
помолитись не дають.
Що може бути гршим для людини, а тим бльше для маленько дитини, нж почувати для себя в рднй батьквськй хат мов у пекл, мучитися й не бачити майбутнього? Згаду поет про тяжке життя матер та батька, яких нужда та праця на панщин передчасно звели в могилу; згаду братв, яких вддали в москал, сестер-голубок, толика яких усе життя прожити в наймах аж до само смерт.
Саме ц дитяч спогади викликають у нього бль спвчуття, если вн бачить малого хлопчика в сел, який нколи не побачить свято воленьки. це Шевченка жаха й обурю. А особливо обурю його лицемрство панв, х знущання над крпаками. Саме вони, ц добр люди, у раю пекло розвели:
З братами тихо живемо,
Лани братами оремо
х сльозами поливам.
Читаш ц слова й дякуш Богов за те, що живеш у отчизн, де тато, мама, що не поневряшся серед чужих людей, живеш на вол й не знаш, що таке крпацтво, найми та голод. тому дуже хочеться, щоб страшне минуле, у якому жив поет, несли не повернулося, щоб надал життя наше було щасливим, мирним вльним.