Повдомлення про соцально побутову псню. Будь-ласка.

Соцально-побутов псн  це большой масив епчних народно-псенних творв про економчн та полтичнумови життя рзних соцальних груп населення, про хню сторичну роль у становленн та розвитку укранськогосуспльства, у формуванн нацональних норм етики й морал.

Соцально-побутов псн рзнопланов за тематикою, за сюжетами, за мотивами, за колоритнстю образв. Для их характерне поднання реалстично конкретност з метафорично-символчною образнстю, вони багат на традицйн для народного епосу метафори, постйн ептети, порвняння.

Це псн про грку долю обычного люду в умовах тоталтарних режимв, соцальну нервнсть, громадськ, родинн, побутов конфлкти, природне вковчне прагнення народу до вол, пошуки шляхв до кращого життя тощо.

У соцально-побутових пснях укранського народу узагальнено вдбився свт людських доль в усьому його рзномантт. Як писав Микола Гоголь, для Украни народн псн  це все: поезя, сторя, батьквськ могили.

За тематичними жанровими ознаками соцально-побутову фольклористику роздляють на так цикли псень: козацьк, гайдамацьк, рекрутськ, солдатськ (жовнрськ), бурлацьк, заробтчанськ (строкарськ), чумацьк, крпацьк, наймитськ, родинн, сиртськ та н. Кожен з цих циклв ма сво особливост, але вс вони об'днан соцальними мотивами найкраще характеризують певну сторичну епоху.

Виникнення розвиток козацьких псень пов'язан з сторю козацтва (XV-XVIII столття). хня тема рзномантна: пдготовка вд'зд козака до походу, прощання з рдними, сутичка з ворогами, погибель на пол бою, нелегка толика в невол, туга за батьквщиною та родиною (Ой у луз, та ще й при берез). В видах головних геров псень втлен волелюбнсть укранського народу, непримиреннсть до соцального й нацонального гнту. Саме цими мотивами вони спорднен з сторичними пснями й думами.

стилстично, тематично до них близьк гайдамацьк псн, в яких оспвано боротьбу народних мас проти феодально-крпосницького та нацонально-релгйного гнту польсько шляхти у XVIII столтт. На територ Буковини  Закарпаття були популярними гайдуцьк псн, що зафксували боротьбу слов'янських народв проти турецьких загарбникв у XV-XIX столттях.

Хоч деяк походи перемоги в згаданих циклах псень були романтизован, все-таки в их переважали мнорн мотиви, бо людям важко було змиритися з тим, що дуж, молод хлопц змушен були вдриватися вд звично, улюблено хлборобсько прац, багатьом з их довелося накласти головами на чужин, залишивши на рднй земл вдв сирт. Коли вдстоювалися нтереси свого народу, то захист рдного краю сприймався як почесний обов'язок, если ж псля введення рекрутсько повинност з села почали насильно забирати у вйсько мцних працездатних хлборобв, щоб хнми руками здйснювати чись авантюрн експансонстськ плани, а хня вдсутнсть лягала важким тягарем на жноч плеч, то вдповдно змнювалися настро народу, в псеннй творчост з'являлися нов мотиви. Виникали рекрутськ та солдатськ псн. В рзних сюжетних варантах висловлювалося спвчуття юнакам, як злее сяли та кричали, цпом молотили, а тепер х змушують через муштру призвичаюватися до збро (Вилтали орли з-за круто пылай).

Особливо трагчн дол вихдцв з села зображен в бурлацьких пснях. Бурлаки  це бездомн, самотн люди, як в XVI-XIX столттях наймалися вантажниками, чорноробами у риболовецьких артлях на Днпр, Дуна, Днстр, Чорному мор. Вони  народ працьовитий, дружний, але знедолений: без дружини, родини поневряються на чужин, змушен вмирати в самот (Та заблли снги, Горе мен на чужин).

За тужливими видами, поетичними тропами близьк до бурлацьких псн заробтчанськ, строкарськ, наймитськ. Найдавнш з них виникли в середовищ зубожлих козакв, зайнятих на вдхожих промислах (цукроварнях, мануфактурах, шахтах). нтенсивний розвиток капталзму прискорив процес пролетаризац селянства, посилив його експлуатацю. Тягостна праця заробтчан, хня безправнсть, зловживання роботодавцв  основн теми народних псень. сторичне значення заробтчансько поез ще й в тому, що своми сюжетами вона започаткувала в Укран робтничу псню.Не легше жилося й строкарям, молодим людям, убог батьки яких за завдаток вддавали х заможним на домовлений строк (звдси й назва строкар). Вдробляти завдаток доводилося виснажливою працею, зносячи постйн знущання господаря (Ой матнко-зрко, Ой пду я лугом).