Пзнавальне ставлення людини до свту реалзуться в рзних формах носить культурно-сторичний нрав. До основних форм (видами) духовно-теоретично та духовно-удобно пзнавально дяльност людини зазвичай вдносять буденне пзнання, мфологчне, художньо-образне (через мистецтво), релгйне, флософське, наукове.Вже на раннх етапах розвитку людства снувало буденно-практичне пзнання. Воно поставляло елементарн вдомост про природу, а також про самих людей, умови хнього життя, соцальних зв'язках т.д. Сфера буденного пзнання мстить у соб здоровий глузд, врування, прикмети, нтутивн переконання, передчуття та н. Буденне пзнання формуться в процес повсякденно дяльност на основ особистого досвду узагальнення, засвоння суспльно значущого знання базовим.Важливу роль, особливо на початковому етап стор людства, грало мфологчне пзнання. Його специфка - нерозчленовансть на суб'кт об'кт, синкретизм, тобто цлсне бачення свту. Мфологя давала певн знання про природу, космос, про самих людей, умови хнього буття, формах сплкування т.д.В рамках мфолог зароджувалася художньо-образна форма пзнання, найбльш розвинена в мистецтв, яке хоча спецально не виршу пзнавальн завдання, але мстить у соб досить потужний гносеологчний потенцал. Художн пзнання вперше було заявлено як форма пзнання в нмецькй класичнй флософ, в першу чергу - у флософ мистецтва Шеллнга. Мистецтву доступно те, що труднодоступно науц - людина, внутршнй свт, почуття, переживання, емоц.Найдавншими формами пзнання, генетично пов'язаними з мфологю, релгйне флософське пзнання.Сучасн дослдники релгйного пзнання [1] вдзначають, що дос сну думка, нби вра (релгя) протилежна знанню. Проте це помилкова думка. Релгя вид знання. Релгйна знання вдрзняться вд нших видв знання (насамперед наукового), по-перше, свом основним змстом, по-приятеле, формою, засобами осягнення цього змсту.Змстом релгйного пзнання пзнання Бога. сну нерозривний зв'язок релгйно ври й пзнання: скльки б не була емоцйна вра, вона рунтуться на знанн, ма передумовою знання, пзнання пронизу вру, пзнання внча процес релгйного врування. Релгйна вра - це безпосередн знання про Господа, отримане при зустрч в досвд-сплкуванн. Через релгйний досвд в глибини свдомост проника свдомсть свту реальнсть Господа. Одним з найважливших парадоксв релгйного пзнання серце. Це не фзологчне всм вдоме серце, а "серце", близьке до поняття "душа". Через нього завдяки йому проявляться духовний свт вруючо людини, здйснються зв'язок з ншими людьми, з суспльством, природою, Всевышним.Сумснсть релгйно ври природничо-наукових дослджень, що спираються на рацональнсть природознавства, доводить також творчсть багатьох натуралств: . Ньютона, Г. Менделя, В. Ф. Войно-Ясенецького, Тейяра де Шардена та н., "Так що н теоретично, н практично не можна виправдати твердження войовничих атеств, нби розум вра, наука релгя несумсн Особливост флософського пзнання випливають з специфки флософ як форми духовного освоння дйсност.Флософя - це особлива форма рефлекс людини над буттям над самим собою (флософська мудрсть), яка грунтуться не тльки на мисленнво-рацональному способ мислення, а й на безпосередньо-нтутивному, художньо-емоцйному його осягненн, що ма свою метою вдобразити глибоке днсть свту.
Флософське пзнання мстить у соб духовно-практичн орнтири. Флософя виновата намагатися давати вдповд на питання, а краще - виновата давати шлях до вдповдей на запитання про сенс життя, сенс любов, можливост щастя, благо злобно, сенс творчост, природ людини суспльства в цлому, мсце людини у всесвт. Таким чином, як вдзначають сучасн мислител [3], - флософя викону стотну несутност задачку - вона вдкрива шлях до розумння людиною сенсу стор та до самовизначення для себя в нй.
Флософське пзнання висловлю цннсн пдстави людського снування.
Наукове пзнання прагне розкрити необхдн, об'ктивн зв'язки, як фксуються в якост об'ктивних законв. Якщо цього нема, то нема науки, бо саме поняття науковост передбача вдкриття законв, заглиблення в сутнсть дослджуваних явищ. Звдси випливають орнтаця наукового пзнання на об'ктивнсть усунення, по можливост, всх суб'ктивстських моментв.
Метою найвищою цннстю наукового пзнання пошук об'ктивно стини, постигаемой переважно рацональними засобами способами. Його завдання - дати правдиве вдображення процесв, об'ктивну картину того, що [4].[4]
Наукове пзнання характеризуться требовательною доказовстю, обгрунтованстю отриманих итогв, достоврнстю висновкв, хоча в процес наукового пзнання висуваться чимало гпотез, здогадок, припущень, моврнсних суджень т.п.
