чи можна назвати почуття возного до Наталки щирими?

Найбльше почуття, що в серц людини, кохання. Если воно зароджуться, то свт здаться прекрасншим, небо блакитншим, люди привтншими. Воно може змнити людину, зробити щасливою.Кохання приходить неожиданно. Може, возного Тетерваковського воно застигло зненацька, если вн вперше побачив Наталку. Возний сам ззнаться: Так знай же, що я для тебя давно уже полюбив, як тльки ви перейшли жити у наше село. Вн щиро обожать двчину, бо в псн, в розмов з Наталкою клька разв признаться: Люблю для тебя до безконечност. Могли це бути пуст слова, та намри возного тод не були б так серйозн. Тетерваковський прямо сказать: Я тоб коротенько скажу: я для тебя люблю женитись на тоб желаю. Вн навно переда виборному свою розмову з Наталкою, просить, щоб Макогоненко став посередником мж ним двчиною. Навть обця: жел виграш любов ко мн Наталки убдиш доводами сильними довести до супружеского мого ложа на законном основан, то не пожалю нчого для для тебя. Це свдчить, що возний закохався по-справжньому, щиро, бо наважився переступити звича свого кола, узяти за дружину бдну селянку.Возний, як вс закохан, рад зустрчам з Наталкою, хоче вилити й свою любов, розповсти про сво велике почуття, навть не помча навност та комедйност залицянь. Замсть простих, зрозумлих слв, возний удаться до книжних конструкцй, до заплутаних виразв. Так, звертаючись до Наталки, замсть того щоб сказати: желаю почути вд тебе слово люблю, вн разговаривать: желаю з медових уст твох слишати умилительно назван, соответственно мому эмоцийю. А як вн освдчуться у коханн! Якй двчин сподобаться порвняння з ягницею: Безмрно, ах! Люблю тя, двицьо, Как жадний волк младую ягницю.Смшною нкчемною видаться псня возного От юних лт не знал я любов, яка рясно пересипана канцеляризмами та церковнословянзмами. Душевне пднесення, висок почуття до Наталки вн назива воз-женм в кров. Вид двчиниУтробу всю потряс; Кров взволновалась,Душа смшалась;Настал мой час!Тетерваковський щиро рад, заручившись з Наталкою. Вн длиться свою радстю з Миколою, розповдаючи йому, що заручився з найкращою зо всього села всх прикосновенних околиць двицею. А если вн зрозумв, що Наталки не втримати, то тод не вдаться до насильства та грубощв, а виявля гуманне ставлення до двчини. Возний вдмовляться вд Наталки: Я одказуюсь од Наталки уступаю Петру во вчно наследственно владн з тим, щоб зробив благоприятною. Размышляю, це теж свдчить про щирсть його почуттв, бо хоче, щоб Наталка була щасливою, бо не може дозволити й кинутись у Ворсклу.