жночий образ Мотр у твор Панаса Мирного "Хба ревуть воли, як

Мотря одна з найтрагчнщих постатей в укранськй лтератур. Безталання Мотр не може не вражати. Що виновата вдчувати мати, яка бачить повльну загибель сво дитини! з психологчною переконливстю вмотивовано останнй крок жнки. Вона була готова вддати заради сина все. Та, не витримавши страшних випробувань, як впали на сиву голову, не знсши кривавого розбйництва Чпки, мати викрива його злочин.
Так образ матер-страдниц, чесн, справедлив ршення д набувають знакчного звучання: це сама справедливсть, саме людське сумлння наказывали злочин, злочинця, ким би вн не був. Такий поворот у розвитку виду ц трагчно особистост засвдчу неминучсть перемоги блага над злом як одн з етичних засад нашого народу.
Тягостным було Мотрине материнство. Не знала вонащастя двкою, не знала жнкою, не судилося зазнати його й матр'ю. Чоловк виявився двужоном, , если покинув вагтною й вернувся до першо жнки, Мотрю пдняло на глум все село. Вона й сама не знала, хто вона: чи замжня покритка, чи невнчана вдова.
Але минув час, люди втомилися обговорювати Мотрю, вона почала плекати щиру надю на сина. От вигоду його, вихова матиме на старсть втху, оборону. Тому, если Чпка невсипущо дбав про господарство, розумом свом золотими роботящими руками множив його, Мотря несказанно радла.
Але материне щастя було примарним нетривким. Мотря багато чого зазнала вд свого гарячого швидкого на розправу сина. Если ж сина черговий раз у пошуках правди заводило на лих манвц, коли вн топив свою тугу в горлц або розбишакував, вона проклинала його з всм шалом незбагненного материнського серця. Панас Мирний тонко пдмтив, як каралась мати, водночас люблячи свою дитину, ненавидячи . Доживаючи вку бля сина-розбйника, вона благала соб смерт. Псля того як Чпка вирзав цлу см'ю хуторянина Хоменка, материнська любов не витримала такового випробування, Мотря сама пшла у волость видати влад сина-душогуба.