Помогите мне сделать украинскую литературу. Необходимо главную мысль и тему росказа

жанр: сторична поема Основна думка: ми повинн пишатись герочним минулим Украни та синами-козаками, на чол яких були так мудр кервники, як . Пдкова; вшановувати х памятати.

Художн засоби ван Пдкова рефрен: Було колись; метафори: ревли гармати, тло лягло, могили чорнють, говорять, лихо танцювало, журба кружала, серце спочине, небо сонце кри, море стогне, ви, лиман човни вкрили, хвил запнились, море гра, серце мл, човни стали; ептети: бле тло, козацьке тло, син море; порвняння: могили , як пылай, хвил, як т пылай; звертання: Ануже, хлопята, Грай же, море, Добре, батьку, отамане; риторичн окрики: А згадаймо!, На байдаки!, Ходм погуляти!, Грай же, море!, Подемо в гост, Спасиб вам!; риторичн запитання: Де-то буть робот?

Т. Шевченко у поем оспву вана Пдкову, смливого отамана, що не раз очолював морськ походи проти Туреччини. У поем, що названа його менем, цей козарлюга змальований мужнм, вдчайдушним, досвдченим, справедливим, за що побратими дуже його шанують. Смливсть притаманна кожному з запорожцв. Син море зврюкою то стогне, то ви, кругом хвил, як т пылай, так що не видно н земл, н неба, аж серце мл, а козакам того тльки й треба розбурхана стихя звеселя хн серця, наснажу спвати псн, пднма дух козацький перед походом на Царгород. Оспвуючи славн перемоги запорожцв, Шевченко використову рефрен було колись:. Було колись в Укран Ревли гармати; Було колись запорожц Вмли панувати. Панували, добували славу, волю; Минулося: осталися Могили по полю. Могили ц свдки колись гучно слави, водночас нагадування сучасникам, онукам запорозьких велетнв, що втрачене можна вдновити, що так люди, як Пдкова, сразу, напевно, , бо дух народу незнищенний.