По творению Хiба ревуть воли як ясла повнi? О чем мечтал

Кожний з етапв життя Чпки виразно поста перед нами завдяки майстерност создательв у розкритт його внутршнього свту. Так, великою мощью емоцйно наснаженост, психологчною переконливстю позначен роздуми Чпки в зв'язку з несправедливим вдбиранням земл. Рзк перебегай вд сподвань жити щасливо на свому добр до грких розпачливих настров, до болсних думок про кривду, що "заснувала цлий свт", про зло, з тенет якого не вирватися трудвников, гарячкова розмова з самим собою у важку безсонну нч, если зримо постала неправда у свт сильних, розкривають чесну, бентежну душу парубка. Тому й вразила кривда прямо в серце Чпки, если за право працювати на свой земл бюрократ з цинчною вдвертстю вимага хабара.

Саме в цю мить Чпка втратив не злее ниву, а й вру в справедливсть. У його серц знову закипла нелюбовь, але, на жаль, не тльки до гнобителв та х прислужникв, а до всх людей. Це той психологчний момент, який пролива свтло на далее, часто слпе бунтарство зневажено, обворовано людини: А все люди, все люди... Вони в мене й батька одняли, людоди; вони мене ще змалечку ненавидли з грашок прогонили, йшли повз хату, одхрещувались..."

Сво горе, чорну безнадю Чпка почина топити в чарц. А вд пиятики вже прямий крок до грабунку. В роман глибоко вмотивовуються злочинн д парубка. Бол змучено душ, кричуща соцальна несправедливсть ось що штовхнуло вчорашнього хлбороба, щасливого свою працею, на шлях грабжництва. Чпка вважа ц вчинки вдбиранням свого ж блага, привласненого ншими, багатшими, сильншими, рвнянням багатв з бдняками.

Прагнення ломоти насильникам ще бльше поглиблються в Чпки псля катування його екзекуторами в денек придушення селянського мятежу. Гнвн слова злтають з його вуст, звучать у них бль, грзне застереження гнобителям: "За т сльози, за ту кров, що сьогодн безневинно пролито... будуть вони довку мучитися, до суду мордуватися!.." Нестримним почуттям ненавист до панства Чпка близький до шевченквських протстатв месникв.

Визначним досягненням реалзму создательв роману правдиве художн узагальнення буржуазно-помщицьких порядкв, пднрслення гнобительсько сут всього суспльного ладу царсько Рос. Роздумуючи над особистою недолею, над всенародним злом. Чпка все бльше усвдомлю соцальн корен несправедливост. Для нього ста очевидним, що на трудвника "налягли" пан, пп, шинкар, "свй брат-багатир", що "всм бажаться жоздити" на ши обездоленого селянина.

На якийсь час, зокрема пд впливом злого "товариства" з дисласоваких елементв. Чпка опустився на саме дно життя, грко образив своми вчинками матр. Проте добре в його натур змогло взятх верх, змогло перемогти. Вн знайшов у соб сили перепросити матр, повернути в рдну хату. Одружившись з Галею, Чпка нжно обожать , поважа матр, ревно працю в господарств, щиро й безкорисливо допомага всм, хто звертаться до нього за пдтримкою. Його "сувора натура, загартована давнм злиденним жжттям, м'якшала: вн тепер соромивм свого давнього безпуття, т криво стежки, якою вн размышляв дйти до щастя".

Если пшли розмови про земство, про вибори гласних, Чпка, незважаючи на те, що становий Дмитренко радив виирати панв, заклика громадину захищати сво нтереси, "а не даватись знову панам у руки". Серед нших гласних вд селям Чпка видлявся громадянською мужнстю, прагненням вдстоювати права трудящих. Тому селяни-гласн всупереч вол дворян та чиновникв обирають його членом повтово земсько управи. Та пани все зробили, щоб "очистити" сво ряди вд "мужчины", Чпку наказом губернатора було виведено з управи "по неблагонадежности".

Болюча кривда, що знову впала, як грм серед светлого нба, на Чпчину голову, вдверта, кричуща несправедливсть були тим останнм поштовхом, що зламав життя правдошукача, зпхнув його на стежку слпо помсти. Селянин вдчув на соб, ще панська "правда" грше краджки, розбою. Не знайшовши справедливост вище. Чпка став мстити без розбору, бити направо й налво, бити наослп. Грабунки, вбивства зводять нанвець його протест, кров загублених жертв, смерть н в чому невинних людей невитравним тавром заплямовують Чпку. Власне, вн з правдошукача перетворився у звичайного кримнального злочинця.