Даю 40 балов!!! Твр: Патротичн мотиви в поезях Шевченка.

Большой син укранського народу, генальний поет самобутнй художник, мислитель революцонер-демократ Тарас Григорович Шевченко займа найпочеснше мсце в свтовй лтератур образотворчому мистецтв XIX столття. Серед великих дячв, чи серця, талант, помисли спрямован на служння народов, чия душа сповнена високо любов де Втчизни, Шевченко по праву займа одну з найвищих ступенв, вн правосудно вважаться  одним з найбльших патротв усх часв людв. Малюсенько хто в стор свтово культури з таким вогнем душ захищав свободу незалежнсть батьквщини, честь гднсть народу. Большой Кобзар вдграв величезну роль у розвитков нацонально соцально самосвдомост укранського народу. Боротьба проти будь-якого гнту, в тому числ й нацонального, була в концес Шевченка боротьбою за те, щоб розчистити шляхи для вльного розвитку як укранського нарощу, так нших гноблених народв. все це вн робив не балачками, н роз-мовами, а большою, генальною мощью свох поетичних творв. Патротичн де Шевченка зросли на життдайному грунт багатовково боротьби укранського народу за свою незалежнсть, проти соцального нацонального гнту. Герочне минуле Украни приверта увагу молодого Поета не саме по соб, а як дйовий побудник сучасного становища народу, як засб для пднесення патротичного почуття:

Украно, Украно!

Серце мо, ненько!

Як згадаю твою долю,

Заплаче серденько! /"Тарасова нч"/.

Поет розум, що нема не може бути вльно, щасливо радсно втчизни, поки "...скрзь на славнй Укран Людей у ярма запрягли Пани лукав... /" вирс я на чужин"/. Шевченков геро - це люди кровно зв'язан з батьквщиною. Це подвижники, для яких нема вищого почуття, нж гаряча любов до стражденно матер-втчизни. Такими патротами були вожд народних повстань - Наливайко, Тарас Трясило, Богдан Xмельницький, Богун, Залзняк, Гонта.

До Шевченка нхто ще так не говорив з народом. Укранська лтература не знала ще такового зльоту поетичного натхнення такового пафосу в утвердженн патротичних дей:

А ти, моя Украно,

Безталанна вдово,

Я до тебе лтатиму!

З хмари на розмову.

На розмову тихосумну,

На раду з тобою:

Опвноч падатиму

Рясною росою. /"Сон"/

Любов Шевченка до природи, милування красотою рдно земл становлять характерну рису його патротизму. "Нема на свт Украни, нема другого Днпра!.." - з захопленням проголошу поет. В художнх творах Шевченка образи рдного пейзажу, кар-тини природи неперевершеними зразками живопису слова. Пригадаймо чудову картину ранку в твор "Сон":

...свта, Край неба пала;

Соловейко в темнм га

Сонце зустрча.

Тихесонько втер в,

Степи, лани мрють,

Мж ярами над ставами

Верби зеленють.

Характеризуючи найважливш етапи формування поез Большого Кобзаря, не можна обйти такий його видатний твр, як " мертвим, живим, ненародженим землякам мом я Ук-ран не в Укран мо дружне послан":

Обнмте ж, брати мо,

Найменшого брата, -

Нехай мати усмхнеться,

Заплакана мати.

Влагословить дтей свох

Твердими руками

дточок поцлу

Вольними устами.

Патротичн де Шевченка мали величезний вплив на формування розвиток передово укрансько лтератури. Його творчсть була високим повчальним прикладом для кращих дячв укрансько культури. Марко Вовчок Панас Мирний, Старицький Карпенко-Коричневый, Микола Лисенко Васильквський, Грабовський Франко, Леся Укранка Коцюбинський, Стефаник Васильченко формувалися утверджувалися як дяч укрансько культури, згрт полум'ям патротичних дей Шевченка.

Леся Укранка у врш "На роковини" /92 р./ писала:

Вн перший за свою любов

Тяжк дстав кайдани,

Але до скону й служив

без ради, без омани.

Усе знесла й перемогла

Його любов сила.

Того великого вогню

погибель не погасила. З усх кнцв свту все могутнше линуть голоси, що говорять про свтове визнання Шевченка. Його спадщина стала добутком всього культурного людства.

Наведений вище матерал можна використати, готуючи Шевченквськ тематичн вечори:

"Вчно живий в пам'ят народам",

"Генй Украни, патрот"

"Внок Тарасу",

"Вчна слава большому Кобзарев",

"Невмируча слава" та н.

"Вн був селянський син став дворянином в царств духу. Вн був крпак став великою силою в громад людських культур. Вн був простачок вдкрив професорам вченим новш свободнш степен. Вн терпв 10 лт вд росйсько вонщини, а зробив бльше для свободи Рос, нж 10 побдних армй.

"Цлий ряд вршв генального укранського Кобзаря, спв-ця й трибуна поневоленого народу, непокрного бунтаря, д100-ли широке розповсюдження серед блоруського народу. Вони вль-но естественно входили в золотий фонд його культури".