художн особливост чумацьких псень

Неповторним колоритом вдзначаються чумацьк псн. Свом походженням, як козацьк, вони сягають у далек часи. Чумацький промисел вдомий здавна, десь з XV ст., хоча розквт його припада на XVIII першу половину XIX ст. Чумаки торгували переважно рибою та сллю, по як здили на волах до берегв Чорного та Азовського морв на Дон. На пвдень переправляли вони на свох мажах хлб, солонину, шкру, мед, вск, тютюн та нш товари. Пзнше чумаками стали називати взникв, що наймалися перевозити на далек вдстан товари. Чумакуванням займалися рзн верстви населення, але найбльше воно було поширене серед козакв та селян.Псн дають багатющий пзнавальний матерал щодо соцально психологчно свойства самого чумацтва, особливостей його промислу. Деякими своми мотивами вони перегукуються з козацькими в тй мр, в якй виявляться идентиченсть мандрвного життя козака й чумака (вдрвансть вд домвки, труднощ й тривоги походу чи далековато дороги, згуртовансть тощо). До того ж чумаки мали постйн звязки з запорозькими донськими козаками. Запорожц проводили валки через небезпечн мсця, захищаючи вд татар розбйникв, у Большому Луз в козацьких поселеннях чумаки з волами нередко знаходили взимку притулок, рятуючись вд негоди й голоду. В чумацьких пснях багато самобутнього в дейно-тематичному змст, в поетичнй образност. Вони завжди несуть на соб виразний вдбиток тих обставин, за яких виникали, розкриваючи специфку чумацького побуту навть у деталях. Так, наприклад, тльки в чумацьких пснях поряд з традицйним постйним ептетом бла ручка зустрчаться ручка-смоляночка, смоляна ручка; вд розбйникв чумаки вдбиваються ваговими дрюками, пд голови кладуть кленчасту важницю, у них мальован вози, мережан ярма, тернов занози; чумаков, що помер у дороз, роблять домовину з рогож, яму копають притикою або сокирою, поминають кулшем, чабаком т. д.