сочинение на украинском языке пришла весна

Вранц я прокинувся на чудо рано - яскраве сонячне свтло набридливо пробивалося крзь тоненьк завси. Невдоволено бурмочучи, я потягнувся, встав з лжка почимчикував до величезного вкна. За холодну зиму його рама геть розм'якла та де-не-де пропускала тоненьк потоки прохладного втру. Я давно вже казав мам, що час поставити нов вкна в будинку, та весь час чув одну вдповдь: "в нас нема достатньо грошей".
Я вже хотв завшати штори, та мимовол поглянув у вкно.
- Господи, скльки я спав? - скрикнув я.
Ще вчора ввечер надвор простелявся невеликий шар снгу, дерева похмуро перекривали сре небо, а сразу весь снг кудись зник, небо стало ясне, безхмарне. Бля самого фундаменту яскравше звичайного свтився зеленню мох, чорна земля вдблискувала сонячн кролики своми калюжами та струмочками. Таке вдчуття, наче за нч природа нарешт згадала, що вже квтень час влаштовувати весну. Я посмхнувся.
- Мамо, ти це бачила? - крикнув я в дверний прохд до сусдньо кмнати.
- Що вже трапилося? - спросоння спитав тихий глас.
- Йди сюди.
Через клька хвилин мать вже пдйшла до мене, засапана, в ветхому блому халат, все ще тремтячи вд просто прохолоди.
- Мамо, дивись, - показав я й на вкно.
Мать довго зачаровано дивилася на пробуджене подвр'я. Вперше за стльки мсяцв вона посмхнулася.
- Сподваюся. що з весною наше життя стане кращим, - сказала вона мен обйняла.
- Обов'язково, мамо.
В школу я тод не пшов - занадто багато справ було в двор. Весна - це не тльки пробудження всього живого, це ще й численн клопоти. Допомагаючи мам в садку, розпушуючи землю, я знайшов навть три пролски. Якщо тато повернеться скоро з вйни, я х йому обов'язково подарую...А вн повернеться - я це точно знаю, бо в таку весну не може бути нчого поганого, тльки щастя та радсть.