бографя володимера дрозда

Володимир Дрозд народився 25 серпня 1940 року в сел Петрушин на Чернгвщин.

Володимир Дрозд двадцятитрирчним юнаком видав першу книгу новел та оповдань (Люблю син зор, 1963) одразу був прийнятий до Сплки письменникв Украни. Розпочавши лтературну працю як новелст продовжуючи друкувати новели, Дрозд поступово утверджуться як создатель повст й роману.

Син колгоспника з глухого полського села вдразу псля школи став журнальчикстом у районнй газет, закнчив унверситет, дорвейс до вдомого столичного письменника.

Дещо осбно стоять у творчост письменника романи-бограф Ритми життя (1974), Дорога до матер (1979) про отчизну академка О. Богомольця, Добра всть (1987) про Ювеналя Мельникова, малороса з Чернгвсько губерн, росйськопдданого, 1-го з перших марксиств в Укран. Усе написано нендивдуалзованим словом пдручника з стор з обов'язковими для лтературного твору художнми картинами. Але ц, можна сказати, випадков тематично й жанрово для прозака романи зовсм не випадков в психологчному, свтоглядному план: загалом ус його твори можна подлити на дв групи так, що х мг би написати хтось нший, так, що х мг написати тльки В. Дрозд. В першй груп бадьор й оптимстичн повст про колгоспне село (Так було, так буде, Новослля, 1987), про невсипущу справедливсть радянсько юриспруденц (нна Сверська, суддя, 1983), про геров-революцонерв. З ншого боку повсть Вовкулака, про всяк випадок переназвана у видавництв на Самотнього вовка, опублкований лише в журнальному варант роман Катастрофа, що йшли до читача бльше десятилття, та химерна повсть Ирй, яку не друкували шсть рокв;

За глибиною зворушливо-достоврного самоаналзу персонажа-письменника з роману Спектакль Ярослава Петрун, роздвоного на бюрократа вд лтератури та справд талановитого лтератора, який через брак характеру, почуття обов'язку перед людьми, егозм, життв обставини не змг для себя реалзувати, виразно прочитуться проблема роздвоння, розщеплення творчо свдомост самого творца.