черти рису хухи-муховинки

Хуха-моховинка це дуже маленька й легенька лсова стота. Вона мяка на дотик, вкрита довгою зеленою вовною, ма гол мордочку лапки. Хуха маленька як кошенятко. Вона врна й товариська, якщо у якось тваринки лихо завжди допоможе. Ще вона дуже працьовита.
Як вс нш Хухи, Моховинка так само малюсенька мнливу вовничку, яка враз сама собою робилася того кольору, що й т реч, бля яких бувають Хухи. Моховинка найчастше була зеленою, бо рдко вдбгала вд сво зелено хатки. Але ж если вона бгала по соснових старих глянцях, що лежали на земл, то ставала такою ж рудувато-червоною, як вони. Бля потоку була вона блакитною, як вода, на пску жовтою, як псок, мж кущами шипшини рожевою, на верес фалковою, на снгу ставала блою.
Була вона й сама пухка, як мох. Малюсенька довгу вовничку, що, мов шовком, вкривало все тльце. Сама тльки мордашка була голенька й нагадувала садову жовто-фалкову квточку братики. Та були ще в не голеньк зсподу, рожев лапки.
Хухи не можуть говорити, доки бувають невидим. Вони тльки пищать, як мишки, або муркочуть, як котики. Сили вони також не мають, бо легеньк, як пушинка, а мякеньк, як вата.