Тарас Шевченко в засланн твр

Шевченко не схилив покрно голови перед жандармами катом-царем. Поет не каявся на допитах, не виявляв н крапл каяття в вршах, написаних в увязненн. Цикл вршв В каземат складаться з 13 поезй. Сюди увйшли так шедеври лрики, як Садок вишневий коло хати, Мен однаково, Ой три шляхи широк, Ой одна я, одна, Не спалося, а нч, як море. Основним мотивом цього циклу вршв заклик бути врним народов, Укран, свой Втчизн. У поезях, написаних у каземат, Шевченко виявля непохитнсть, нескоренсть. Особливо показовим з цього погляду врш Мен однаково. Та поета хвилю не це, а толика замучено царизмом панами Украни. А ось врш Садок вишневий коло хати, де Шевченко змальову весняний вена сел просте, близьке до природи життя селян, сповнений оптимзму, ври арод, ври в йото свтле майбутн.

Закинутий царським урядом у далеку степову Орську фортецю, .Шевченко не ширився. Караюсь, мучаюсь, але не каюсь, пише вн. Поет був вдрваний ти больших культурних центрв, проте до нього долтали звстки. Вн одержував листи вд друзв, нколи зустрчався з деякими передовими пюдьми, лтераторами. Незважаючи на сувору заборону, Шевченко продовжу на сланн творчу працю. У творах нескореного поета-засланця звучать мотиви ненавист до панв, царв, мотиви революцйно боротьби, вра в невмирущу силу народу (У Бога за дверима лежала сокира), заклик до днання словянських людв (Ще як були ми козаками), засудження загарбницько полтики царизму (Мй Боже милий, знову зло), мотив боротьби селянських мас проти гноби-тслв-помшикв (поема Марина), 3 великою пристрастю на засланн карта Шевченко укранських помщикв-лбералв, що видавали для себя за друзв народу патротв (поема Княжна, врш П. С. отпрыск гетьмана дурного. Мова йде про помщика з Чернгвщини П. Скоропадського). Незважаючи на жорстоку расправу сувор репрес, у важких умовах пдневльного солдатського життя поетичний генй Шевченка не згас, а виявився з новою мощью у багатьох прекрасних творах.

Поет уявляв соб майбутнй суспльний лад як владу народу, владу тих, що були поневоленими в крпосниць кому суспльств. Щасливе майбутн намалював поет у поез Сон (На панщин пшеницю нажимала), показавши вльну працю на для себя, на свому пол. Яскрава дилчна картина прийдешнього зображена у врш сая. Глава 35. У поез говориться про щасливе життя, яке настане, если на землю прилетить свята правда. Спльна праця вльних трудящих побуду нове, веселе, щасливе життя на земл. У новенькому суспльств житимуть колишн раби, для панв там мсця вже не буде. Про щасливе майбутн йдеться в поез Тим неситим очам. Поет пдкреслю, що в майбутньому все належатиме роботящим рукам. Вони будуть перелоги кричать, сять, м належить посяне нажимать