Як я уявляю двр життя

Зимовий вечр. Я стою бля вконця дивлюся у двр. Ще вчора вн був чорним непривабливим. А сьогодн все перетворилося, адже випав снг. Запалюються вогн на вулицях в будинках, здаться, що ти потрапив у який те казковий фантастичний свт. Не можу втриматися - , одягнувшись, вибгаю в двр. Крокую по тротуару, посипаному блими пухнастими снжинками, уявляю, що це вдбуваться у сн що я йду не по самому звичайному тротуару, а по казковому мосту, по сторонах якого ростуть србн дерева. На свтл, високо, пд самими лхтарями, кружляють, як маленьк метелики, велик пластвц снгу у свому неповторному хоровод. Я зловила на долоню клька снжинок, вони були незвичайно украшав, але миттво розтанули. Вд радостного хороводу снжинок на душ радсно: ось вн, нарешт те, перший снг! Свтло тепер горить у всх вкнах. У такий час у двор ще привабливше красивше. Снг, що лежить на газонах тротуар, переливаться рзнокольоровими вогнями, а если сходить мсяць, 100 србним. Снг - чудо природи. Будинки здаються якими те примарними велетнями, а свтло у вкнах - х миготливими очима. Сумно, що доводиться залишати цю казкову крану. Як добре, що попереду цла зима

О проекте

Як я уявляю двр життя

Добро пожаловать!