твр на тему 100 тисяч

Если ван Карпенко-Карий писав комедю 100 тисяч, вн ставив за мету пддати сатир т негативн явища, як побутували у 80-90 роках XVIII столття. Сльськ багат всляко намагалися примножити сво багатства. Часто гонитва за грошима ставала самоцллю, грош витсняли з життя людини так поняття, як честь мораль. тод зявлялися так постат, як Герасим Никодимович Калитка головний герой комед 100 тисяч.Калитка заможний селянин, який вже ма 200 десятин земл, проте, вс сво сили поклада на те, щоб збльшити сво володння. Вн мр: деш денек чия земля? Калитчина! деш два чия земля? Калитчина! деш три чия земля? Калитчина! Дихан спира.Але для закупвл земл необхдн грош. Для того, щоб викупити 250 десятин земл у сусднього помщика Смоквинова, Калитка виршу пти на ризикований крок: придбати 100 тисяч фальшивих карбованцв. Таким чином, ван Карпенко-Коричневый зображу людину, яка заради багатства готова пти на злочин.Письменник виразно протиставив двох геров: романтика шукача скарбв Бонавентуру , власне, самого Калитку. Ось приклад: копач ставиться до грошей не як до джерела щастя. У больших грошах вн вбача злее Можливсть матерально забезпечити для себя свох рдних. Копач розповда про сво захоплення так: щт обрящете! Сьогодн нема, завтра нема, пслязавтра мльйон!.. Викопамо все напополам. Стане тоб, мен, нашим дтям, внукам на весь вк Натомсть, Герасим Калитка ставиться до матерального достатку по-ншому: Ох, земелько, свята земелько, Божа ти дочечко Як радсно для тебя згрбати докупи, в одн руки Приобртав би для тебя без лку. Просто по власнй земл ходить. Глянеш оком навколо все тво; там вереница пасеться, там орють на пар, а тут зазеленла вже пшениця колоситься жито: все то грош, грош, грош

Сина Романа вн хоче оженити на дочц великого землевласника Пузиря, сподваючись отримати значний посаг: Не треба мен н добросердечного хлба, н добросердечного борщу, бо чим краще спече, а смачнше зваре, тим бльше робтники здять Мен треба невстку з приданим, з гршмиТаким чином, на ввтар сво жадоби Калитка готовий покласти не злее сво сили й життя, але й майбутн власного сина.Його скнарсть переходить ус меж. Вн спекулю навть релгйними поняттями принципами. У робтника вн забира половину хлбини, мовляв, грх у недлю сндать. Если жнка збираться хати до церкви, не да й жеребцов, каже, що худобу ганять в празник грх. влиятельно дода: Блажен чоловк, же скоти милу. Його справжня флософя шита блими нитками: Скотина грош кошту.Калитка злобиться на копача за те, що той багато в пд час обду. Вн несли не п за власн грош, бо вд сво горлки у грудях пухне.Жадоба до грошей призводить до духовно деградац людини. Саме грош стають для нього найвищим авторитетом, а, так би мовити, людське ставлення до людини, натомсть, повнстю знецнються: робтники й собаки надвор повинн буть; обцянка цяцянка, а дурнев радсть; кругом, кругом мо; бери в свого, в чужого; бей та дай; грош всьому голова; Ой, Пузир! Глядть, щоб ви не полопались, а замсть вас Калитку розпре грошвоюАпогей тако флософ змальовуться у останнй, 12-й яв четверто д. Коли, одурений на спроб купити 100 тисяч фальшивих грошей, Калитка втрача надю придбати землю сусда Смоквинова, вн намагаться накласти на для себя руки. Якщо копач, за характеристикою самого Калитки, хоч голий, та увеселений, то Герасим Калитка на втрату грошей реагу так: краще смерть, нж така потеря.У комед Карпенка-Карого 100 тисяч зображено силу, яка перетворю людину на ненажеру, яка викорню з душ людсько те добре святе, що заложив туди сам Бог. сила ця грош.