Описаня портрету Сашка повст Миколи Вграновського "Сроманець"

План.

а) м'я героя, вк, фах;

б) портрет;

в) вчинки персонажа;

г) мова лтературного героя;

) мо ставлення до нього.

    Ми вивчамо на уроц повсть Миколи Внграновського Сроманець. У нй розповдаться про хлопця, його незвичайну дружбу з справжнсньким вовком.

   Хлопця звати Сашком. Вн звичайний школяр, йому дванадцять рокв. Допитливий, непогано вчиться, не забува виконувати домашн завдання. Вн видляться тим, що обожать ходити до школи лсовою стежкою, спостергати за природою, прислухатися до лсових звукв. Ма свтлу душу, спвчува та допомага беззахисному вовков, пережива. Дуже суму, навть вчитися почав грше, мсця соб не знаходив, бачив сумн сни, если Сроманець змушений був далековато вткати вд переслдування. Вдстою справедливсть, разговаривать правду про дядька Чепжного, котрий повбивав усх вовкв переслду Сроманця. Хлопчик робить смлив вчинки. Сашко невеликого зросту, але спритний, у мороз засунув шапку у кишеню, скинув на снг кожушину, махнув одню ногою, другою, валянки попадали бля кожушка в снг не зверта увагу на холод пролазить у кузню, розрза завязки сприя Сроманцю звльнитись з полону. Ставить тварину в один ряд з немчною ветхою людиною, подався у далеку дорогу, щоб вилкувати незрячого вовка. Мова героя наповнена лагдними словами: вовчику, лизунчику, Сроманчику. Сашко розмовля з твариною як з ином. У багатьох розмовах вчуваться розсудливсть  що, його треба, виходить, убивати,так вн живий йому треба жити, смуток за поведнку дорослих, що не хочуть зупинити дядька Чепжного ,це ж нечесно вн один, а х онде скльки . Вн мр, щоб вовк живой у их дома. Дуже дивувався, що його бажання не можуть зрозумти доросл. Тому, если виросте, виршив бути лсником.

    Сашко мен подобаться свою смливстю, чеснстю, добротою, щирстю. Це вдчув, навть, вовк, який став його другом не раз повертався до Сашка.

 

Хлопця звати Сашком. Вн звичайний школяр, йому дванадцять рокв. Допитливий, непогано вчиться, не забува виконувати домашн завдання. Вн видляться тим, що обожать ходити до школи лсовою стежкою, спостергати за природою, прислухатися до лсових звукв. Ма свтлу душу, спвчува та допомага беззахисному вовков, пережива. Дуже суму, навть вчитися почав грше, мсця соб не знаходив, бачив сумн сни, если Сроманець змушений був далековато вткати вд переслдування. Вдстою справедливсть, сказать правду про дядька Чепжного, котрий повбивав усх вовкв переслду Сроманця. Хлопчик робить смлив вчинки. Сашко невеликого зросту, але спритний. Ставить тварину в один ряд з немчною ветхою людиною, подався у далеку дорогу, щоб вилкувати незрячого вовка. Мова героя наповнена лагдними словами: вовчику, лизунчику, Сроманчику. Сашко розмовля з твариною як з приятелем. У багатьох розмовах вчуваться розсудливсть що, його треба, виходить, убивати,так вн живий йому треба жити, смуток за поведнку дорослих, що не хочуть зупинити дядька Чепжного ,це ж нечесно вн один, а х онде скльки . Вн мр, щоб вовк живой у них дома. Дуже дивувався, що його бажання не можуть зрозумти доросл. Тому, если виросте, виршив бути лсником.