Твр на тему цивлзаця синьомордв

Щорчно 12 жовтня жител Американських континентв вдзначають день вдкриття Америки Христофором Колумбом, який, як прийнято вважати, здйснив це в 1492 р. Подю за значенням вважають другою за народженням Христа, адже свт "замкнувся" - стало вдомо про життя в ншй пвкул, куди було принесено Большой Хрест, тобто "справжню цивлзацю". Проте далеко не вс вважають подбн твердження сторично коректними. По-перше, припущення, що Колумб досягав американського узбережжя ранше 1402 р., проте не збагнув цього. По-приятеле, до Колумба берегв Америки досягали з Слету древн римляни, вкнги, а з Заходу - полнезйц, китайц (останн взагал вважають, що честь вдкриття Америки належить хньому адмралу Чжен Хе, який прибув туди ранше Колумба). По-трет, на американському континент до появи вропейцв теснее снували сво цивлзац, як незабаром були зруйнован тими, хто нс "свточ справжньо стини".Назва "Америка" прогуляться вд мен Америго Веспучч - флорентйського дослдника, який у 1501-1502 рр. проплив уздовж схдного узбережжя Пвденно Америки. Переконаний у тому, що вдкрито Новий свт, вн оприлюднив свй звт про подорож. Назва "Новий свт" виникла через те, що в середньовчнй вроп панували уявлення, що рунтувалися на писаннях церковникв, а також древнх грецьких римських авторв. Вдповдно до их смлив мореплавц шукали шляхи з вропи до Аз й Африки, в снуванн яких сумнвв не було. Тльки досягти х спробували, рухаючись не на схд, як робили ранше, а на захд, не очкуючи знайти нов континенти. Невдовз нмецький географ М. Вальдсмюллер запропонував назвати вдкрит земл "Америкою", аби увчнити пам'ять про Веспучч. Спочатку застосована до пвденно частини континенту до кнця XVI ст. назва поширилася на обидв його половини. Колумб, вважаючи, що вн дстався нд, називав мсцевих жителв нданцями. Назва закрпилася, незважаючи на те, що вихдц з вропи мали справу з великою клькстю рзномантних етносв - справжнх господарв материку.Новий свт, як окрестили вдкрит земл вропейц, був ункальною сторичною лабораторю, оскльки процеси розвитку вд би валися в ньому зольовано вд нших цивлзацй. Археологи не знайшли на американському материк останкв прадавнх людей, тобто перш мешканц прийшли сюди з нших регонв. Заселення, на думку бльшост сучасних науковцв, розпочалося вд часв пзнього палеолту (30-20 тис. рр. тому) вдбувалося з Пвнчно-Схдно Аз через Берингову протоку. Вона в наш час мас злее 50 км завширшки, що дозволя в хорошу погоду бачити сберегай обох континентв. У стародавн часи рвень Свтового океану був нижчим, протока вужчою, тому перетнути було не дуже складно. Знахдки скелетв переселенцв засвдчили, що вони належали до клькох етнчних груп. Антропологи вдносять перших переселенцв до амуран - короткотлесих людей з видовженою приплюснутою формою голови мдним кольором шкри. Пзнш переселенц мали виразн монголодн риси - широкий обличчя, жовтуватий вдтнок шкри. З огляду на це вигляд америндв мас багато схожих рис з тими, з ншими. Плюс т елементи, що додалися згодом внаслдок змшування з переселенцями з полуостровв Тихого океану. Заселення тривало довгий час вдбувалося хвилями - з рзних мсць групами, як осдали в рзних мсцевостях, що нередко очень вдрзнялися мж собою. Рухаючись з пвноч на пвдень, люди поступово осволи обидв частини континенту.Географчн умови снування цивлзацй дещо вдрзнялися в Мезоамериц та в Андах. Мезоамерикою називають територю сучасно Мексики та Центрально Америки. У Мексиц панують висок плато, оточен береговими рвнинами. Клмат на плато - холодний, у равнинах мж ними - помрний, а узбережжя затоки та узбережжя океану - жарк земл. Наявн густ джунгл у низинах, рясн опади, жорстока спека. У Пвденнй Америц вздовж усього захдного берега тягнуться Анди - найвищий грський ланцюг у Захднй пвкул. Три чверт Пвденно Америки е рвнинною. Рка Амазонка - друга найдовша рка свту - роздля центральну пвнчну частини континенту. Басейн Амазонки - це низинн тропчн дощов лси, що характеризуються надмрними щорчними опадами. Ц джунгл найбльшими у свт вважаються "легенями планети".На той момент, если спанськ корабл з'явилися бля схдного узбережжя Нового свту, цю землю заселяла велика кльксть племен. Загальна кльксть населення в Захднй пвкул становила близько 90 млн осб, з их приблизно 10 млн - у Пвнчнй Америц, решта - у Центральнй та Пвденнй.

О проекте

Твр на тему цивлзаця синьомордв

Добро пожаловать!