1. Як займенники творяться вд питальних за допомогою часток аби-, де-,

1. Як займенники творяться вд питальних за допомогою часток аби-, де-, будь-, -небудь, -казна, хтозна-, -сь.
а) неозначен;
б) означальн;
в) присвйн;
г) особово-вказвн.
2. Як займенники не мають називного вдмнка виступають у рол додатка:
а) особов;
б) питальн;
в) зворотний;
г) вказвн.
3. Як займенники узагальнено вказують на ознаки предмета:
а) означальн;
б) питальн;
в) зворотний;
г) вказвн.
4. Як займенники утворен вд питальних за допомогою заперечних часток ан, -н:
а) означальн;
б) питальн;
в) заперечн;
г) вказвн.
5. Скльки сну ступенв порвняння прикметникв?
а) два;
б) три;
в) чотири;
г) пять.
6. Скльки основних розрядв прикметникв?
а) два;
б) три;
в) чотири;
г) пять.
7. Яка форма ступенв порвняння твориться за допомогою двох слв?
а) ординарна;
б) синтетична;
в) ускладнена;
г) аналтична.
8. Як прикметники можуть творити ступен порвняння?
а) яксн;
б) вдносн;
в) присвйн;
г) вдносно-присвйн.
9. Як прикметники виражають належнсть певнй особ або тварин?
а) яксн;
б) вдносн;
в) присвйн;
г) вдносно-присвйн.
10. Як прикметники виражають ознаку через нший предмет чи речовину, яка зазвичай ма матеральний нрав?
а) яксн;
б) вдносн;
в) присвйн;
г) вдносно-присвйн.
11. З яко лтери пишуть фразеологчн словосполучення термнологчн назви, наприклад: (А)ахллесова пята, (Г)гордв вузол, (Д)дамоклв клинок, (П)петров батоги (бот.)?
а) з велико;
б) з немного;
в) по-рзному;
г) свй варант.
12. Скльки форм у дслова?
а) три;
б) дв;
в) чотири;
г) пять.
13. Дйсний, умовний наказовий це
а) стан;
б) спосб;
в) вид;
г) час.
14. Як називаться категоря дслова, яка вказу на реальнсть/рреальнсть д?
а) особа;
б) спосб;
в) вид;
г) свй варант.
15. Як називаться категоря дслова, яка вказу на активнсть дяча?
а) стан;
б) спосб;
в) вид;
г) особа.
16. Як називаться категоря дслова, яка вказу на завершенсть/незавершенсть д?
а) перехднсть;
б) спосб;
в) вид;
г) число.
17. Як називаться категоря дслова, яка вказу на зв'язок дслова з ншими залежними предметами чи особами?
а) стан;
б) спосб;
в) вид;
г) перехднсть/неперехднсть.
18. Яка черта найбльше пдходить до дслова у реченн Вн добре викону свою боту?
а) активний стан, дйсний спосб, недоконаний вид, тепершнй час, однина, третя особа, перехденьке;
б) активний стан, дйсний спосб, недоконаний вид, тепершнй час, однина, друга особа, перехдне;;
в) зворотно-середнй стан, дйсний спосб, недоконаний вид, тепершнй час, однина, третя особа, перехденьке;
г) активний стан, дйсний спосб, недоконаний вид, тепершнй час, однина, третя особа, неперехденьке.
19. Закнчення уть, -ють у третй особ множини вказують на
а) перехднсть;
б) спосб;
в) першу двдмну;
г) другу двдмну.
20. Вдмнювана дслвна форма, що переда ознаку за дю, яка розгортаться в час або мала мсце в минулому це
а) прикметник;
б) дприкметник;
в) дприслвник;
г) нфнтив.
21. Незмнювана форма дслова, яка означа другорядну дю порвняно з главною дю того самого предмета це
а) прикметник;
б) дприкметник;
в) дприслвник;
г) нфнтив