твр опис про вербну недлю

Вербна недля

Недля за тиждень перед Великоднем називаться Вербною, шутковою
або квтною, а тиждень перед цю недлею вербним.

За християнським вченням у цей час Спасатель Христос ужджав до
русалиму на ослику, миряни устеляли перед ним дорогу пальмовим
листям. Оскльки в Укран пальми не ростуть, то х замнили вербовими
глками. Це дерево здавен вельми шановане серед нашого народу, тому що
воно перше сповда про прихд весни ма цлющ властивост.

На вербну недлю в усх церквах вдбуваться урочистий ритуал посвячення
вербних галузочок. Вважаться що вони при цьому набувають колдунчних
властивостей. На покут вербова галузка оберга оселю вд блискавок. З
галузок чи листочкв верби роблять настоянку й лкують людей вд
головних недомогай, гарячки, шлункових хвороб, заживляють рани, зцлюють
домашнх тварин.

У Вербний тиждень, за народним вруванням, не можна сяти конопель
городини, бо буде ликовате, як верба. Не сяли колись бурякв, бо
будуть грк.

У Вербну недлю святять вербу. Пд церкву заздалегдь навозять багато
вербового глля. Зранку на Богослуження сходяться вс стар й мал,
бо грх не пти до церкви, як святять вербу. Если закнчуться
вдправа священик окропить глля свяченою водою, то дти одне
поперед одного стараються якнайшвидше дстати вербу тут же
проковтнути по клька котикв щоб гортань не болло. Як теснее
згадувалося, був колись на Укран звичай носити свячену вербу з церкви
до церкви. Це робилося не тльки в суботу, а в недлю. Так, у Харков
у Вербну недлю учн разом з вихователями та вчителями урочисто несли
свячену вербу вд мсько парафяльно церкви Святого Дмитра до
колегюму.

Колись господар, повертаючися з церкви з свяченою вербою, до хати не
заходили, а вдразу ж садили на город по клька глок або якщо було
близько то в пол, щоб росла Богов на славу, а нам, людям, на
вжиток; а решту, що залишилася, несли до хати ставили на покут пд
святими видами. Якщо, ввйшовши до хати, заставали когось, що проспав
заутреню, то колотили такого свяченою вербою, примовляючи:

Не я бю верба б,

За тиждень Великдень,

Недалечке червоне ячко!

Молод хлопц та двчата билися свяченою вербою ще й коло церкви, та й
дорогою, як додому йшли; а бючись, примовляли:

Будь большой, як верба,

А здоровий, як вода,

А багатий, як земля!

В Галичин примовляли так:

Шутка б не я бю,

Вднин за тиждень

Буде в нас Великдень!

Свячена верба користуться большою пошаною серед нашого народу. Грх
ногами топтати свячену вербу, а тому навть найдрбнше глля, якщо
воно залишилося псля освячення, палили на вогн, щоб, боронь Боже, пд
ноги не потрапило.

Свяченй верб приписуться колдунчна сила. Як вперше навесн виганяють
скот на пасовисько, то конче свяченою вербою щоб нечисть не чплялася
до тварин. Бльше того, викидають глля свячено верби надвр пд час
граду щоб град зупинився. Верба ма велике значення в народнй
медицин. Если хворють люди або тварини, то знахар варять свячену
вербу разом з цлющими травками напувають тим варивом хвору людину чи
тварину у повнй над, що поможе. Виваром свячено верби мочать
голову цим лкуються вд болю голови. Лкуються свяченою вербою вд
пропасниц та ревматизму, збивають нею гарячку.

Товчене листя з верби кладуть на рани, а горшку, настояну на лист,
пють проти шлункових захворувань. Верба ма неабияке значення в
науковй медицин Ось як пише про це Юрй Липа в книз Лки пд
ногами: Кожура верби в легких напарах прдаться в ревматичних хворобах
суглобв болях мязв. Найлпше пити в мшанц, то впродовж
багатьох тижнв. Вдвари з кори давати треба в гарячкових станах
пропасниц, звязаних з побльшеною нервовстю. Головний складень
свтово слави лку на нерви Пасифльорин, побч пасифльори це кора
бло верби.

Поруч тако пошани до верби ври в лкувальну силу дивно звучить
народна леенда про козячу вербу один з видв верби. Леенда каже, що
козяча верба проклята Всевышним за те, що з не робилися цвяхи для хреста,
на якому розпяли Спасателя: за це червяки точать. Крм того, за
народнм вруванням, у сухй верб сидить чорт; звдси й прислвя:
Закохався, як чорт у суху вербу! Козяча верба нередко зустрчаться на
Укран, особливо в лсах на левадах. характеризують коротке
широке листя, а також груб базоки або котики.