диалог "дзвинок другу пид час хвороби"

Какой обьем?

Мй друг з школи, Влад, захворв. Вн вдмнник, тому я виршив подзвонити йому  розповсти домашн завдання.
-Привт! Як в тебе справи? Як для себя почуваш? - одразу запитав я.
-Привт. Не дуже добре для себя почуваю. В мене висока температура  лкар виписали багато лкв, - вдповв вн з хрипом у голос.
-Усе так погано? Чим ти захворв? А як твоя бабуся? Справляться? - закидав я його запитаннями.
-Н. Мен вже краще у порвнянн з минулими деньками.Проте, дякую за турботу.  Бабуся управляться.Шкода, що мо батьки похали так невчасно.Про хворобу. В мене запалення легенв. Проте, як я вже казав, мен вже краще, - його голос був майже спокйним, але я знав, що вн  намагаться мене заспокоти.
-Тоб потрбна допомога? Може, я для чогось у пригод стану? За лками сходити чи просто для розмови? - запитав я, починаючи хвилюватись.
-Н, мен нчого не потрбно, - вдповв вн. Вн несли не вмв обманювати. Я довго мовчав у слухавку, а потм сказав:
-Влад, друже, не треба вд мене нчого приховувати. Я знаю, що в для тебя щось не так. Дозволь мен допомогти тоб, - сказав я.  
-Я знав, що вд для тебя нчого не приховаш, - вдповв вн стомлено, - Проте це дуже добре. Я буду дуже вдячний тоб за допомогу. Та й вд дружньо розмови, я не вдмовлюся. Проте для для тебя це не буде важким тягарем?
-Знову ти за сво? Для чого ж ще потрбн друз? Я буду в для тебя через пв години. Вибач, скорше не вийде. Мен довго до для тебя добиратися, - говорив я йому, вже починаючи збиратись.
-Добре. Я чекаю на для тебя, - наостанок вдповв вн.
Отак, закнчилася моя розмова з ним.