Твр-розповдь з елементами опису процесв прац на тему мй садок 

Моя отчизна пишаться нашим фруктовим садом. Його садили клька поколнь нашого роду. Сад упритул пдступа до будинку теж дуже старого. У вкна заглядають вишнев дерева. Можна дотягтися рукой з вкна нарвати жменьку вишень. В нше вкно скребеться яблунька. в нашому саду грушев, абрикосов, сливов дерева. Если вони цвтуть, у кмнату ллться не тльки запах, але й свтло. У саду привлля бджолам, метеликам, не кажучи вже про птахв. УЯ пдйшов до яблун, де був прикрплений ще один новий пташиний будиночок. Виявилося, що вн став заселений. От чудеса! Я поспшив з радсною звсткою додому. А в обд ми накрили просто в саду стл влаштували маленьке смейне свято на честь прильоту шпакв. 
 нашому саду вже издавна оселилися шпаки. Шпаквн для цих спвучих перелтних птахв робив мй дд, если сам був не набагато старший мене. Вони потемнли вд дощв часу й постарли. От виршили ми з батьком зробити нов шпаквн. Клька днв стругали, пиляли, збивали дощечки. Вийшли ладн житла для шпакв. Квапилися закрпити х на дерев до прильоту птахв. Стар шпаквн зняли й поклали в сара. Йшли дн, у сусдських шпаквнях теснее щосили господарювали пернат, а наш пустували. "Напевно, ми щось не так зробили", мркували ми з батьком. Я часто виходив у сад з надю дивився на шпаквню. 1-го разу якийсь шпак присв неподалк вд будиночка на глц. Здаться, до нього от-от прилетить подруга, вони займуть житло, що пусту. Однак шпак посидв полетв хтозна-куди. "А що коли ми повернемо на мсце стар шпаквн?" звернувся я до тата. Вн погодився з мною. незабаром у цих шпаквнях закипло життя: там щосили господарювали шпаки. Нов будиночки теж залитися. Ми вже не чекали, що в их хтось оселиться. 1-го разу я випадково кинув погляд на нову шпаквню зупинився як укопаний: вдтля доносилися кричи шпакв! Вони то вилтали з свого житла, то поверталися.