скласти коротку казка про менник

Живой соб менник жив жив поки не впав и забув хто вн. А вн був владыкой ц частини мови. Потм пшов повелитель шукати якесь слово яке могло йому допомогти. Ходив вн питав у менникв хто вн але вони мов у рота воду набрали. Проходив так повелитель цлий день так не змг дзнатися хто вн.
Але пд вечр если почали сутнки лягати на землю вн зустрв старця який знав все про всх. А взнак вдячност повелитель менник зробв цього старця вдомим на всю крану пд назвою менник.

Якось в кран Укранська Мова в царств менника поселився смуток. Сам цар менник ходив зажурений сумний. Останнм часом його нхто нкуди не запрошував - все в кран виршувалося без нього. менник не мг порозумтися з ншими королями та поступово втрачав звязок з Роздловими Знаками, а сам повелитель Речення не хотв чомусь з ним розмовляти. Як если трапилося це менник згадати не мг, але так дал тривати не могло. Виршив менник звернутися за порадою до ветхо чаклунки Морфолог, яка вже довгий час допомагала свом подарком всй Укранськй Мов. Стара Морфологя з радстю погодилася допомогти меннику. Розклавши карти, чаклунка вдповла так: - Сталося це тод, если призначили для тебя до королвства Частин Мови ти виршив правити один, сам по соб, самостйно, не переймаючись, до чого це приведе. Ти повиганяв всх родичв свох з королевства та взявся володарювати сам. Якщо хочеш, щоб тебе знову поважали та обожали, то йди, знайди свох родичв та попроси х повернутись. Одразу , зрозумвши про що йдеться, менник подався з королевства. Важкою була дорога царя, та 1-го разу вн таки дстався до маленького занедбаного села, в якому жили його рдн, яких вн вигнав. менник побачив, як сваряться Питання Хто? Що? сперечаючись котрий з их вдноситься до стот, а котрий до Нестот. Недалечко Загальн Власн Назви не могли роздлити мж собою рчку, пылай , навть, саме село. Числа Однина Множина взагал не розмовляли, сидвши спинами одне до 1-го. Чоловчий, Жночий та Середнй Роди, насупившись, стояли з задертими носами. Вдмнки Вдмни забули скльки х в см* хто з ким повинен дружити. Побачив менник, що вн наков виршив скликати всх на нараду. Довго довелося йому вибачатись просити всх триматися разом та згодом вс помирившись повернулися додому. З тих пр все стало на сво мсця, а сам повелитель Речення призначив менника, як Другорядним Членом Речення так Головним, виступаючи Пдметом Додатком.