Контрольний твр опис мсцевост вулиц на основ особистих спостережень враження

Село мо зелено-кучеряве, Мж верб, ставкв виблиску кришталь. Помж лугв, помж пахуч трави Нчлава тихо в'ться в синю даль.
на земл мсце, де помстилось усе найдорожче, найкраще для мене. Мсце, де кожна стежка, кожне дерево нагадують пору безтурботного дитинства... Це мо село.
Я народилася живу у махонькому, але мальовничому сел Жабинц, що розкинулось на берегах Нчлави.
Ще до сьогодн односельц розповдають легенду про походження його назви.
Колись издавна на територ сучасно ферми був маток пана Жаб'. До нього прибывало багато людей найматися на боту. Оскльки пан був дуже добрим, люди зводили соб ишак залишалися на постйне проживання. З часом малюсенький хутрець перетворився на село. Если Жаб' помер (в нього не було продовжувачв роду), то люди на честь добросердечного пана окрестили село Жабинцями.
З того часу минули столття, а воно й дос красиве чепурне, завжди вта усх. На дорогу свтять вкнами не маленьк хати пд солом'яною стрхою, а висок добротн будинки.
Сразу у мому сел всього п'ять вулиць: Горшня, Долшня, Кут, Гаврилвка, Нова. Але кожна з их по-свому гарна неповторна. Навесн зачаровують вони вишневим та яблуневим цвтом, влтку п'янять душу ароматом матоли та ллй, восени стелять пд ноги жовтогарячий килим опалого листя, а взимку кружляють у чарвному танку снжинок.
я завжди вдчуваю якесь нестримне, н з чим незрвнянне почуття радост та задоволення. Якийсь гарячий клубок пдкочуться до гортани... хочеться говорити мовчати, плакати смятися. Саме так бува псля довго розлуки.
Минають роки, змнюються часи, погляди, смаки, люди. Люд-творець дба, працю, зводить новобудови в результат гарний будинок культури, двоповерховий магазин, теснее 11 рокв радо вта дтей школа. А в церкв Покрови Богородиц проходять богослужння. Не забули односельчани про тих, хто боровся вддав життя за наше сьогодення счових стрльцв та вонв УПА. м на вулиц Кут насипано могилу. До не несли не зароста стежка. Тут завжди чисто многолюдно. Сюди у денек роковин йдуть жител, приходять учн-першокласники, випускники, молод пари...
На лвому берез Нчлави височ напвзруйнований костел, якому теснее понад двст рокв.
Наш народ вм обожать працювати, тому сподваюсь, що через клька рокв село мо стане ще кращим я ще довго чутиму в ньому рокт тракторв у час весняних та осннх робт, насолоджуватимусь ароматом стиглого жита пшениц у гарячу пору жнив.
Я дуже люблю сво село горджусь ним. А якщо Господом суджено мен його залишити, то "пташкою" завжди леттиму до свого "гнзда", до рдних Жабинець.