Твр на тему хлб насущний 

Мен здаться, що Бог, створюючи людину, водночас кинув на землю жменю хлбних зернышек, аби людина вдразу зрозумла, що вона не полишена напризволяще, що вона спроможна доглянути землю, подбати про для себя. недарма зерно, що забезпечувало життя наших предкв, називалося жито, тобто життя. 

Усе в нас починаться вд хлба, вд ц маленько зернинки, що ввбрала в себе неймоврну енергю Всесвту, вд нього, святого, починаються велик звершення, велик вдкриття, але також це сутнсть самого снування людства на планет. кожен з нас дитина свого народу хлба. 

Людей, як завтали до нас з добрими намрами, на нашй земл завжди зустрчали з хлбиною на рушнику; скотинам благословляли в дорогу, молодят на одруження; без хлбини несли не заходили в новий дм. Та й нин, наприклад, хозяин знають, що, запрошуючи см'ю до столу, найперше треба поставити там полумисок з покраяним хлбом на рушничков. 

Врешт, вся сторя Украни пов'язана з сторю хлба, з майстернстю його сяти, вирощувати, косити, молотити, вчиняти тсто, стежити, як це т100 сходить, пекти. не тльки це, змалечку дтей привчають верно сти хлб, не кидаючи в смття ан крихтки. Не можна було хлбом гратися, бо вн святий. Хлбина завжди була на стол накрита чистим вишитим рушником. 

Тож Земля отримала неоцненний скарб, щоб людство не тльки вижило, а жило й розвивалося, хлб. У багатьох людв вн вважаться святим. Через багато врувань хлб проходить як база життя людини, наприклад у Ббл сказано: Не хлбом самим буде жити людина, але кожним словом, що походить з уст Божих (вангел вд Святого Матвя). 

Земля це дитя Всесвту, його слд пестити, доглядати, бо ми все мамо для того: води, части, хлб насущний, надра. Та останнм часом, нби отруне чи напоне наркотиками, людство почало забувати, хто ми на цй Богом данй Земл. 

Земле моя рдна, прости дтей свох нерозумних, бо не вдають, що чинять. А раз я це розумю, то не посмю н за яких обставин осквернити для тебя, знайду таких же однодумцв, нас буде багато темним мощам нас не подолати. Земля житиме й процвтатиме!