казка про лексикологю

Казка про частини мови.

Колись дуже издавна було на свт велетенське царство слв. Управляла ним цариця Граматика. Слова постйно працювали, метушились, поспдурачся. кожне з них мало сво мсце в царств.

Та ось почався неспокй. Слова почали хвастатись одне перед одним тим, що саме воно найважливше, бо найпотрбнше людям. Слова сварилися, але не поступалися один одному. Назрвав большой мятеж. Але розумна цариця Граматика не могла допустити ворожнеч, бо добре розумла, що вс слова важлив потрбн людям.

Вона вишикувала  слова розподлила х в такому порядку.

Першими мають стати слова, що називають вс предмети вдповдають на питання хто?, що?.

Другими слова, що називають ознаки цих предметв вдповдають на питання який?, яка?, яке?, як?.

Отдал слова, що означають дю предметв т. д.

Вс слова було подлено на 10 частин. це був справедливий подл. Слова не стали сваритись, жили в мир та дружб.

Казка про морфеми.

В кран Морфолог жили маленьк рухлив префкси, корен, суфкси, закнчення. Жили вони забавно , дружно нередко мряли про подорож в сусденьку крану Лексикологю. В цй кран жили  слова. Пильна охорона  ворота вдчиняла  тльки для слв. Дзналися про це частинки слова заморозки (х називають морфемами) виршили обднатися в слово.

 Першим став  корнь мороз -, перед ним префкс за,суфкс к вмостився псля кореня,а закнчення и- в кнц слова.  Але перед самим вдздом закапризувало закнчення и: Я не буду стояти в кнц, я надто гарна частина слова!. зайняло мсце префкса, ставши перед коренем. Тод розгнвався префкс став на мсце кореня, а  суфкс  соб закапризував .  Вишикувавшись таким чином вони направились до ворт Лексиколог. Охранника дуже здивувалась новенькому слову не пропустила друзв. Чому нас не пускають? здивувались морфеми.

виршили запитати поради у королев Морфолог.

 Не слд сваритися, произнесла Морфологя. Корнь мстить змст слова, вн найголовнша частина слова. Без нього не може обйтись жодне слово. А префкс суфкс допомагають утворювати нов слова. Префкс завжди 100ть перед коренем, а суфкс псля нього. А я, розгублено вигукнуло закнчення. Ти гарна важлива частина в слов. Без для тебя слова не можуть змнювати свою форму обднуватись у речення. Тому тво мсце в кнц слова, вдповла царица.

Псля цього друз бльше не сварились, кожен з них зайняв сво мсце. Утворилося  слово заморозки перед ними розчинилися ворота крани Лексиколог.

Префкси з- та с-

В одному королвств жили префкси з- та с-. Вони нколи не сварились, бо добре знали сво мсце. Але 1-го разу налетв на королвство злий ураган та й перемшав ус слова. Розгубилися тод з- с-, бо не знали куди ж м тепер стати, до кого примкнути.

Збралися вони на нараду та й виршили: префкс з- може стояти на початку будь якого слова. А префкс с- тльки тод, если корнь слова починаться знаками к, п, т, ф, х. На тому розйшлися.

Казка про неозначену форму дслова.

В далекй кран Дслов жили дслова. Жили вони дружно, поважали один 1-го. Та ось якось х король запросив усх до для себя на бал та прислав м три карети. В першу карету сли дслова тепершнього часу, в другу минулого, в третю майбутнього. Тльки одне дслово стояло осторонь та вопило.

-          Що з тобою? запитали у нього брати.

-          Я теж желаю похати на бал, але не можу. Адже я не маю н роду, н числа, н особи, н часу.

-          Це не так, - вдповли брати дслова. Ти сам це зрозумш. Если вдповси на питання : Що слд робити на пиру?

-          Танцювати, смятися, втатися, веселитися,- вдповло дслово. А потм скрикнуло: -Я ж неозначена форма дслова! Ура! Я теж ду на бал!

Казка про апостроф

Жили на свт дв коми. Одна була слухняна, зупинялась  тльки там, де ставили. А друга - стрибала де хотла, бешкетувала, як хотла. Плуталась мж словами, няк мсця соб не могла  знайти. Розсердились букви та закинули на самий верх слв та наказали  постйно стояти псля б, п, в, м, ф та р перед я, ю, , . З того часу називали апострофом.